Граблі правосуддя: хто відповість за розгін дніпропетровського Майдану

26 січня 2014 року біля будівлі Дніпропетровської облдержадміністрації організовані люди з-за спин міліціонерів нападали на активістів Майдану. Того вечора в були затримані близько трьох десятків активістів і випадкових перехожих. Вони близько тижня провели в СІЗО. А з втечею Януковича з України справи проти них закрили.

Минуло два роки, і тепер права активістів поновлюються в Європейському суді, а на лаві підсудних - люди, що були по інший бік барикад.

Фото Степана Клімова

Заступник прокурора Дніпропетровської області Олег Халін заявив, що за результатами подій відкрито 16 кримінальних проваджень. Два провадження стосуються екс-співробітників ДАІ, що штрафували активістів Автомайдану за сфабрикованими протоколами. Ще два провадження – на суддів, що виносили рішення про арешт майданівців. Справу Миколи Решетніка ніяк не почне розглядати Ленінський райсуд Запоріжжя. Суддю Миколу Бібіка оголошено в розшук. Інші справи стосуються рядових "тітушок", підозрюваних в їх організації, зокрема і екс-чиновників, та двох міліціонерів.

Справа Науменка-Ботвінова

Фото розміщене в мережі "Фейсбук"

Екс-заступник голови облради Віктор Науменко та екс-заступник губернатора Ростислав Ботвінов (нині депутат облради) обвинувачені в організації тітушок. На думку обвинувачення, проти них зібрані "залізні" докази. На те, що вони знали та були відповідальні за "тітушок", на думку обвинувачення, вказують їхні посадові інструкції. Ботвінов був черговим в будівлі ОДА, Науменко – відповідальним за комунальні підприємства облради. Власне, в їдальні облради (тобто комунальному закладі) і було влаштовано дозвілля невідомим молодикам.

Спершу Ботвінов і Науменко були арештовані, згодом – відпущені під домашній арешт, а зараз – передані на поруки восьми народним депутатам від "Опозиційного блоку".

На те, що в адмінбудівлі був присутній Ростислав Ботвінов та інші посадовці, у своїх свідченнях вказувала потерпіла журналістка Наталія Біловицька. Науменко ж переконаний, що проти нього доказів у справі немає.

Протягом півроку слідство у Кіровському суді просувається мляво. Основна причина – неявка в засідання потерпілих, серед яких журналісти і активісти Майдану, постраждалі 26 січня 2014 року. Частина з них у цій справі себе потерпілими не вважають, оскільки постраждали від дій тодішньої міліції. На засіданні 22 січня цього року колегія доручила поліції забезпечити привід потерпілих.

Справа міліціонерів

Понад рік у Кіровському суді перебуває справа за обвинуваченням екс-заступника начальника міськуправління МВС Сергія Хуторного та екс-заступника начальника облМВС Сергія Третякова. Їм інкримінують групове порушення громадського порядку (ст. 293). Потерпілих у справі немає. В суді лишилося допитати ще дюжину свідків.

Фото Степана Клімова

Ця справа не афішувалася широко, про неї прокуратура не писала релізів та звітів для ЗМІ, як це було по двох інших гучних провадженнях. Про його існування журналісти дізналися, випадково зіткнувшись з підсудними у холі Кіровського суду.

Крім згаданих ДАІшників, це єдині правоохоронці, притягнуті до відповідальності. Частину міліціонерів та прокурорів звільнили без розголосу. Володимир Сідлецький – тоді відповідальний за громадську безпеку в місті – тихо пішов на пенсію. Низка інших правоохоронців, засвічених на фото – продовжують роботу. Зокрема Володимир Колокол (на фото) тепер очолює Амур-Нижньодніпровський районний відділ поліції Дніпропетровська.

Фото Горожанин

Міліціонери нарікають, що якщо звільняти всіх, хто засвітився на фото, то не буде кому працювати, бо на "охороні громадської безпеки" 26 січня були задіяні ледь не всі співробітники. Проте до правоохоронців є й інше питання – якість сприяння слідству. Вони були безпосередніми учасниками подій і, на відміну від журналістів, мали змогу перебувати всередині адмінбудівлі, бачити, як побудована система роботи тітушок і хто віддає накази. Але чомусь оперативні зйомки та дані використовувалися для арешту активістів, а у справах проти тітушок та їхніх організаторів не фігурують. Не хотіли здавати своїх? От і маємо "очищення влади".

Де верхівка?

26 січня у своєму кабінеті перебував голова облради Євген Удод. Проти нього було відкрите кримінальне провадження, але у 2014 році його закрили "за браком доказів".

До переговорників, що вимагали звільнити адмінбудівлю від невідомих "спортсменів", виходив тодішній заступник голови ОДА Анатолій Крупський. Він є на усіх фото та відео. Проте він до відповідальності не притягувався, як і тодішній губернатор Дмитро Колесников.

У активістів Майдану найбільше претензій через відсутність офіційних обвинувачень на адресу цих осіб, а також їхнього лідера по партійній лінії, тоді віце-прем'єра Олександра Вілкула. Олег Халін заявляв, що активісти і журналісти не передавали достатні для доказової бази свідчення проти цих посадовців, тому вони й не притягнуті до відповідальності.

Для порівняння, у Запоріжжі екс-голові облради дали 5 років умовно. А суд проти голови обладмінстрації припинився у зв'язку з його загибеллю. Як зазначив Олег Халін, докази в Запоріжжі збирали безпосередньо під час заворушень. І знову питання – чому цього не робив ніхто із сотень задіяних в "охороні порядку" міліціонерів.

У офіційній версії слідства ланцюжок від рядових тітушок йде до лідерів клубу дзюдо "Тайфун" Володимира Сотникова та Данила Воловича, а також Руслана Шевченка. Слід додати, що почесним президентом обласної федерації дзюдо був Іван Ступак, який певний час був нардепом у тодішній "Партії регіонів", проте в команді "синіх" радше був в опозиції до Вілкула.

Данило Волович біля ОДА 26 січня. Скріншот з відео на каналі ThePashaLivejournal на "Ютьюб"

Сотников і Волович перебувають у розшуку, а шукати їх почали аж за рік після подій 26 січня. За оперативними даними, вони перебувають на Росії, через недружні стосунки з якою ускладнюється й видача оголошених у розшук.

Справа Продана

Дніпродзержинець Ігор Продан у цьому ланцюжку стоїть окремо. Його зв'язок із Воловичем не доведений. Цей чоловік опинився у в'язниці після повторних показів Ярослава Синиці – одного з найтяжче постраждалих 26 січня. Хлопець заявив, що впізнав Продана на сесії Дніпродзержинської міськради, коли той був у числі неофіційної охорони екс-мера Станіслава Сафронова. По суті Продан є одним із лідерів силового крила Сафронова.

Фото grad-dndz.info

У судових перервах Продан з-за грат намагався вивести Синицю на з'ясування стосунків, мовляв, на нього наговорюють і він не був серед нападників на Синицю. За даними слідства, на Продана, крім Синиці, вказали ще двоє свідків. Але до суду переважно приходили свідки, які казали, що Продана не знають.

14 грудня 2015 року з обвинувачення Продану прибрали статтю за участь у масових заворушеннях (ст. 294) – найтяжча зі статей обвинувачення, за якою "світило" 8-15 років ув'язнення. У клопотанні захист посилався на закон про недопущення переслідування осіб, причетних до подій Майдану. За цим законом "амністували" як активістів, що вдавалися до насильницького спротиву, так і правоохоронців, що виконували злочинні накази про розгін протестувальників.

Щоби застосувати цей закон, Продан написав заяву на підтвердження своєї участі в подіях Майдану (очевидно, по інший бік). Хоча в перервах між засіданнями він запевняв, що не має жодного стосунку до тітушок.

Ще через місяць Продана звільнили під цілодовобий домашній арешт. Суддів не зупинили зізнання про причетність Продана до побиття його знайомого (у справі про угон авто) та заяви про можливість "надавати по голові" повторно. За даними наших джерел, близького до слідства, суд мотивувала на звільнення та полегшення обвинувачення  кругленька сума. Втім, офіційно підтверджень нема, тож лишається сподіватися на прискіпливу увагу до цього епізоду відповідних служб та органів.

Одною з підстав звільнення є затягування процесу через неявку свідків, які примусово викликалися протягом двох місяців. Тому варто звернути увагу, що серед свідків, які ігнорують явку, є нардеп-"укропівець" Віталій Купрій.

Дніпродзержинський журналіст, редактор газети "Все про всіх" Олександр Царіков називає Продана відомим у місті бандитом та учасником групи Євгена Таранова (Тарана), який працював на екс-мера Станіслава Сафронова. Двох останніх поєднує боксерське минуле. До участі Продана в організації тітушок Царіков ставиться скептично – на його думку, "Продан не на тій щаблі ієрархії, щоб самому бігати з палицями". Проте Царікову відомо зі слів Тарана, що той організовував тітушок на київський Антимайдан і заробляв на цьому гроші.

Журналіст неодноразово зустрічався із Тараном в силу специфіки роботи. Навесні 2013 року, Таранов був із жінкою, яку представив своєю цивільною дружиною – Світланою Єпіфанцевою, розповів журналіст. Це - вірна подруга Олександра Вілкула та вже майже заступниця міського голови Філатова та захисниця прав громадян.

Ці зв'язки слідство не зацікавили: чи то натхнення не мали, чи то бажання ворушити осине кубло забракло. Зато гасла про "реванш регіоналів", згадки про події 26 січня і заклики гуртуватися, як тоді, зробили градус минулорічних мерських перегонів.