Як на батьківщині Зеленського власників автономного опалення змушують платити за централізоване

Перехід на автономне опалення мешканців міст Дніпропетровщини – питання, яке не тільки давно назріло, але й в деяких випадках вже набуло практичних форм. Навіть у Дніпрі розробили план переходу на "автономку". У багатьох містах області пілотні проекти вже запущені, але винятком стоїть Кривий Ріг. Там склалася абсурдна ситуація: мешканцям будинків і квартир, де вже понад 10 років стоїть індивідуальне опалення, нараховують величезні суми за послуги централізованого.

Тобто людей змушують платити за послуги, які фактично не надаються. Усі намагання людей довести, що вони не мають платити за централізоване опалення, марні. Коли суми досягають 50-60 тис. грн, комунальники подають у суд. І якщо суди перших інстанцій люди виграють, то апеляційні стають на бік комунальників. Так і живе частина Кривого Рогу у замкнутому колі.

Історія питання

У  період 2009-2012 років мешканці Кривого Рогу активно встановлювали у власних квартирах автономне опалення з відключенням від централізованого. Його на момент встановлення власного джерела опалення здійснювало Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа". Саме воно фіксувало від’єднання квартир актом про відключення від мереж централізованого опалення, на підставі чого знімала навантаження та припиняла нарахування.

Однак, згідно з рішенням виконкому Криворізької міської ради "Про надання згоди на передачу окремих об’єктів теплопостачання" від КПТМ "Криворіжтепломережа" до ДП "Криворізька теплоцентраль" (нині АТ "Криворізька теплоцентраль") №343 від 12.10.2011 року, разом з об’єктами теплопостачання між підприємствами відбулась і передача абонентів за територіальністю.

Акти про відключення від мереж ЦО комунальною установою складені у 2010–2012 роках, а фактично передача на АТ "Криворізька теплоцентраль" відбулася у 2013 році. І склалася ситуація, коли передана база споживачів щодо відключених абонентів від мереж централізованого опалення і облаштованих власним джерелом опалення ще не містила внесених відповідних змін, що і створило проблему.

Задля цього у січні 2014 року КП "Криворіжтепломережа" своїми листами від 14.07.2014 №2391/13; від 01.12.2014 №4374/07; від 13.01.2015 №82/07 повідомляло АТ "Криворізька теплоцентраль" про повний перелік квартир, які влаштували автономне опалення і більше не є споживачами централізованого теплопостачання. Проте й досі питання не знайшло свого вирішення, та з 2013 року й по сьогодні АТ "Криворізька теплоцентраль" щомісячно виставляє городянам рахунки за неіснуючу послугу централізованого опалення. Тобто послуги підприємство фактично не надає, проте нараховує і пред’являє до сплати суми за ніби спожиту послугу з централізованого опалення.

Питання повноважень

Цього року ситуація взагалі дійшла точки кипіння. Мешканці міста розповідають про масову кампанію щодо людей з індивідуальним опаленням зі стягнення з них коштів за неіснуючу послугу величезних грошових сум – 40-60 тис. грн з квартири.

Понад триста жителів міста опинились в заручниках ситуації, що виникла при передачі комунальних об’єктів теплопостачання. Більш того у цьому опалювальному сезоні монополіст пішов ще далі: почав виставляти рахунки жителям вул. Сімбірцева, які були відключені на комунальному підприємстві та вже 11 років не мали жодного клопоту та спокійно користувались індивідуальним опаленням.

Який є вихід із ситуації? Поки що ситуація патова. За новим Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим Наказом Мінрегіонбуду №169 від 26.07.2019 р., це питання належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Такого ж висновку у цій ситуації дотримується й НКРЕКП у своєму листі від 07.08.2012 №626/0/412-Б. 

Всі спроби налагодити діалог з міською владою, а саме створення комісії з розгляду даного питання, блокуються на сесіях міської ради. Звернення до депутатів Верховної ради, обласної ради і навіть мера мають лише формальні відповіді.

Слід зазначити, що у листопаді 2018 року мешканці Кривого Рогу спробували достукатися до місцевої влади за допомогою електронної петиції. Петиція "Автономне опалення абонентам Теплоцентралі" була оприлюднена 9 листопада, а 13 листопада зібрала необхідну 1000 голосів. Її розглядали на сесії. Проте депутати не підтримали петицію, мотивуючи свою відмову тим, що окремим абонентам відключитися від централізованого опалення неможливо як за законами України, так і через технічні особливості.У вересні 2020 року власники квартир з індивідуальним опаленням вже виходили на акцію протесту під стіни мерії, проте безрезультатно. Знову лунали обіцянки про створення комісії, але віз і нині там.

У людей вибір без вибору – або платити за послугу, яка фактично не надається, або не платити і бігати по судах. А там теж не все так просто. За словами одного з постраждалих від такої ситуації Дмитра Тенетка, якщо суди першої інстанції виграти ще можна, то в апеляції – ні.

"На теперішній час упродовж чотирьох років активно, з подачі "Теплоцентралі" нас пресують районі суди. Якщо, можливо,  людині пощастить виграти суд першої інстанції, то шансів виграти справу в апеляційному суді – жодних. Твердження одне - у вас незаконні документи чи самовільне відключення", – зазначив він.

Автномне опалення як економія

Індивідуальне опалення на Дніпропетровщині встановлюють в багатьох містах. У Павлограді близько 25% квартир вже мають автономне опалення. Щоб надалі цей процес не був хаотичним, на сесіях міськради регулярно ухвалюють рішення про переведення на автономку чергової хвилі будинків.

У Покрові ще у 2017 році 40-тисячне місто відмовилося від центрального теплопостачання: населення перейшло на індивідуальні котли, а соцсфера стала обігріватися пелетами.

Роком раніше подібне рішення ухвалили у Покрові та Марганці. У Кам'янському міський голова активно агітував мешканців міста переходити на електроопалення, а пільговикам навіть обіцяв за кошти міського бюджету виготовити проект і оплатити установку автономки.

А от у Кривому Розі поки ще замкнуте коло, і люди вже думають над тим, аби звернутися до Європейського суду з прав людини.