Округ №39: Чи стане "візитка Яроша" його перепусткою у нову Верховну Раду

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №39

Центр: смт Васильківка

Опис меж: місто Синельникове, Васильківський, Межівський, Петропавлівський, Покровський, Синельниківський райони

Орієнтовна кількість виборців: 153 188

Кількість виборчих дільниць: 157

Місцезнаходження ОВК: смт Васильківка, вул Партизанська, 150 (Васильківська районна рада)

Географічно округ розташований у східній частині Дніпропетровської області і межує з Донецькою. Великих міст в межах округу немає. Найбільше – Синельникове – налічує близько 30 тисяч мешканців. Жителі міста зайняті на підприємствах залізничного транспорту та кількох підприємствах харчової промисловості.

Райони, що входять до округу, переважно аграрні. Але у Покровському районі є кілька промислових підприємств, найбільше з яких – Просянський гірничо-збагачувальний комбінат. А ще цю територію колись називали "Диким полем", і тут пролягав горезвісний Муравський стратегічний шлях, яким кримські татари і яничари користувалися для розбійницьких нападів на Україну.

Довідка: Межі округів на Дніпропетровщині за останні 20 років зазнавали неабияких змін. Але округ, який нині має номер 39, залишався відносно стабільним. У 1998 та 2002 роках він включав, окрім Васильківського, Межівського, Петропавлівського, Покровського та Синельниківського районів ще й шахтарське місто Першотравенськ. Але вже у 2006-му Першотравенськ, було включено до іншого округу.

Під час президентських кампаній округ традиційно складався з Васильківського, Межівського, Петропавлівського, Покровського та Синельниківського районів.

Президентські вибори

Дніпропетровщина довго була "червоним" регіоном, який згодом успадкували "регіонали". Але у 1999 році тут підтримали аж ніяк не Симоненка: Кучма отримав більше 56% голосів.

Більшою аніж Кучма популярністю в районах "Дикого поля" користувався Віктор Янукович. У третьому турі виборів 2004 року він набрав тут 62%. І ще більше – під час наступних перегонів 2010 року.

А от Петро Порошенко не зміг похвалитись подоланням 50-відсоткового бар'єру в першому турі під час позачергових виборів 2014 року.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №39)
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 56,29%	Петро Симоненко – 38,27%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович – 62,10%	Віктор Ющенко – 31,67%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович – 64,65%	Юлія Тимошенко – 28,48%
2014 рік	Петро Порошенко – 44,68%	Сергій Тігіпко – 10,34%

Подоланням прохідного бар'єру і проведенням в Раду 16 депутатів за списком партії "Громада" у 1998 році Павло Лазаренко зобов'язаний багато в чому підтримці мешканців 39-го та сусідніх округів. Бо саме Дніпропетровщина була базовим регіоном для "батька" української корупції. І хоча результат "Громади" в 39 окрузі не був таким вражаючим, як у сусідньому 40-му окрузі, тим не менш партія Лазаренка опинилася на першій позиції з 46 відсотками. В той рік тривідсотковий бар'єр в окрузі подолали "Громада", комуністи, соціалісти та НДП

Через 4 роки, у 2002-му, буря навколо Лазаренка буяла вже не в електоральній, а в кримінальній площині, тож комуністи змогли повернутись до звичного домінування у містах та селах Дніпропетровщини. Але окрім комуністів в той рік мешканці округу потішили також "ЗаЄду", есдеків Медведчука, соціалістів, "нашоукраїнців" і "бютівців".

Наступну 20-річку аж до сьогодні за собою залишили "регіонали" та їх послідовники: в 2006, 2007 та 2012 роках Партія регіонів домінувала серед електорату, набираючи 40 і більше відсотків голосів. А у 2014-му, вже після Революції гідності, нащадок ПР "Опоблок" вхопив тут більше 20%, також опинившись на першому місці партійного рейтингу.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №39)
1998 рік	Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 46.40% Комуністична партія України - 22.06% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 9.25% Народно-демократична партія - 3.51%
2002 рік	Комуністична партія України - 32.98% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 21.72% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 7.56% Соціалістична партія України - 7.35% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 4.35% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 3.04%
2006 рік	Партія регіонів - 48.15% "Блок Юлії Тимошенко" - 10.93% Соціалістична партія України - 6.41% Комуністична партія України - 5.52% "Блок Лазаренка" - 4.86% Блок "НАША УКРАЇНА" - 3.81% "Народний блок Литвина" - 3.72%
2007 рік	Партія регіонів - 52.53% "Блок Юлії Тимошенко" - 17.89% Комуністична партія України - 7.75% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 6.35% "Блок Литвина" - 5.16%
2012 рік	Партія регіонів - 41.13% Комуністична партія України - 21.63% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 14.94% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 13.58%
2014 рік	Політична партія "Опозиційний блок" - 22.76% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 19.03% Радикальна Партія Олега Ляшка - 9.84% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 9.76% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.31% Комуністична партія України - 6.08% ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" - 5.06% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 4.81% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 4.45% Політична партія "ПРАВИЙ СЕКТОР" - 3.53%

Мажоритарні вибори

Депутатом від 39-го округу в 1998 році став "громадівець" Володимир Альохін – на момент виборів він був головою Синельниківської райради. Перебравшись до Києва нардеп Альохін опинився у центрі гучного скандалу, який мав всі шанси закінчитись трагічно. Але, на щастя, в результаті всі залишись живі.

Отже, в 2000 році син Альохіна Олексій був викрадений прямо біля дверей свого парадного: на очах у двох його друзів невідомі заштовхали хлопчика в червону машину і помчали на шаленій швидкості. Незабаром батькові зателефонував чоловік, який запропонував заплатити за життя і здоров'я сина півмільйона гривень. Однак отримати ці гроші викрадачам не довелося - буквально на наступний день вони самі відпустили Олексія цілим і неушкодженим, хіба тільки страшно переляканим.

Викрадення дитини депутата, як згодом виявилося, організував та здійснив колишній сбушник, який в той період залишив службу і працював в службі безпеки одного з комерційних банків. Спочатку переляканого школяра тримали в одному з гаражів на Оболоні, а згодом перевезли в квартиру однієї з багатоповерхівок в цьому ж районі. Кіднепери вимагали у батька 500 тисяч гривень. Але через добу утримання заручника відпустили його.

Викрадачів засудили на різні терміни – від 8 до 10 років. Натепер вони вже мали б вийти на волю.

Володимир Альохін тим часом зробив кар'єру державного чиновника, піком якої стало керівництво Державним комітетом з питань матеріального резерву.

У 2002 році депутатом від 39-го округу було обрано заступника дніпропетровського губернатора Олександра Шевченка. В парламенті Шевченко був членом провладних фракцій. Після завершення депутатської каденції він, як і його попередник, залишився у Києві: під час президентства Ющенка працював заступником міністра аграрної політики. А потім – заступником губернатора Київщини.

Після мажоритарної перерви "двотисячних" в окрузі переміг "регіонал" Юрій Самойленко, який до цього вже був депутатом, пройшовши за списком ПР.

Кадровий офіцер КДБ Юрій Самойленко намагався стати депутатом ще у 1998 році, коли обіймав посаду заступника голови СБУ – начальника управління СБУ у Донецькій області. (Але пройти до парламенту зміг лише у 2006 та 2007 роках).

Не пройшовши у депутати в 1998-му Самойленко став пенсіонером спецслужби і працював заступником з політико-правових питань тодішнього губернатора Донеччинини Януковича. Але у 2002-му знову повернувся до СБУ – на посаду начальника Дніпропетровського УСБУ. Потім був радником голови СБУ.

Другий раз на пенсію Самойленко пішов тоді, коли президентом став "помаранчевий" Ющенко. В 2006 році він був включений до передвиборчого списку Партії регіонів (прохідне 58 місце). У наступне скликання 2007 року Самойленко пройшов в парламент під тим же 58-м номером у списку. Як і у попередній каденції працював в комітеті з питань національної безпеки і оборони.

У 2012 році колишній сбушник був обраний депутатом з більш ніж переконливим результатом у 51% в одномандатному виборчому окрузі №39 на Дніпропетровщині. Але після розпуску ради і призначення позачергових виборів у 2014 році був змушений таки почати насолоджуватись заслуженою пенсією.

А місце Самойленка зайняв уродженець Дніпропетровщини, що раптом став відомим мало не на весь світ, один з лідерів Революціїї гідності і головний "правосєк" Дмитро Ярош.

Відомим Яроша зробив Майдан, під час якого майбутній депутат був ініціатором створення об'єднання націоналістичних організацій "Правий сектор". Ця власна назва стала чи не найгучнішим брендом Революції гідності. А "звірствами" правосєків досі лякають пересічних росіян з екранів тамтешніх телевізорів. І досі відомим і уживаним залишається мем "візитка Яроша" - як спосіб висміювання пропаганди російських та сепаратистських ЗМІ.

Напередодні позачергових парламентських виборів 2014 року партія "Українська Національна Асамблея" була перейменована на "Правий сектор", а Дмитро Ярош був обраний її головою. І хоч ця партія не пройшла до парламенту, сам Ярош депутатом таки став. Йому віддали голоси більше 30% виборців, що прийшли на дільниці 39 округу. Його найближча конкурентка, висуваниця "регіонала" Вілкула Марія Пустова, взяла 13%

У той же рік Ярош брав участь і у позачергових президентських виборів. Але посів лише 11 місце з результатом у 0,7%.

Не виключено, що у 2019 році лідер "Правого сектору" знов спробує стати депутатом – і не виключено, що місцем докладання його кандидатських зусиль стане Дніпропетровщина. Але не доводиться сумніватись, що нині виборча кампанія вже не буде для Яроша легкою прогулянкою – колишні "регіонали" вже активно "облизуються" на 39-й округ.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №39)
1998 рік	Володимир Альохін – 29,90%	Євгеній Чулаков – 22,38%
2002 рік	Олександр Шевченко – 42,50%	Іван Пономаренко – 14,50%
2012 рік	Юрій Самойленко – 51,37%	Микола Волосянко – 14,37%
2014 рік	Дмитро Ярош – 30,27%	Марія Пустова – 13,76%