Округ №38: Хто відбере депутатські віжки у дніпропетровського "лозинського"

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №38

Центр: місто Новомосковськ

Опис меж: місто Новомосковськ, Магдалинівський, Новомосковський, Юр'ївський райони

Орієнтовна кількість виборців: 149 013

Кількість виборчих дільниць: 137

Місцезнаходження ОВК: м. Новомосковськ, вул. Радянська, 14 (приміщення Новомосковської міської ради)

Округ розташований на північ від обласного центру. Включає в себе три райони, які є сільськогосподарськими і мають відповідні особливості. Але в округ також включено і місто Новомосковськ (70 тисяч мешканців). Це потужний промисловий центр, де зосереджено кілька підприємств. Найбільше з них - ВАТ "Новомосковський трубний завод" з орбіти підприємств корпорації "Інтерпайп" олігарха Віктора Пінчука. У Новомосковську також виробляють пінопласт, газові прилади, лакофарбову продукцію, меблі та розливають мінеральну воду. Місто є великим залізничним вузлом, основна станція Новомосковськ-Дніпровський.

Довідка: Округ, який нині має номер 38, до 2012 року включав в себе, окрім міста Новомосковськ, Магдалинівський, Новомосковський, Петриківський та Царичанський райони. Такою була ситуація і під час президентських, і під час парламентських виборів. Напередодні парламентських виборів 2012 року було виключено зі складу округу Петриківський та Царичанський райони і додано до нього Юр'ївський район. Але ці зміни не торкнулися ТВО під час позачергових президентських виборів 2014 року – під час тієї кампанії округ як і раніше включав місто Новомосковськ; Магдалинівский, Новомосковський, Петриківський та Царичанський райони.

Президентські вибори

Дніпропетровщина довгий час залишалася "червоним" регіоном - аж поки на місце комуністів та соціалістів не прийшли "регіонали". Щоправда "червоні" настрої місцевих мешканців не завадили їм у 1999 році тут підтримати не висуванця КПУ Симоненка, а земляка Кучму, який позиціонувався як демократичний кандидат.

Коли ж на обрії з'явився Янукович, місцевим виборцям більше не доводилося розриватись між ідеологічно близьким Симоненком і чужим ментально, але рідним територіально Кучмою. Янукович задовольнив більшість електорату. І у третьому турі виборів 2004 року він набрав тут 65%, залишивши далеко позаду Ющенка. А під час кампанії 2010 року він додав собі рейтингу, набравши 68%. Тимошенко, яка за результатами першого туру "злила" в 38-му окрузі не лише Януковичу, а й Тігіпку, у другому турі взяла чверть голосів.

Петро Порошенко не зміг похвалитись подоланням 50-відсоткового бар'єру в першому турі під час позачергових виборів 2014 року, обмежившись результатом у 43%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №38)
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 52,27%	Петро Симоненко – 42,98%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович – 65,22%	Віктор Ющенко – 28,28%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович – 68,44%	Юлія Тимошенко – 25,00%
2014 рік	Петро Порошенко – 43,06%	Сергій Тігіпко – 11,12%

Подоланням прохідного бар'єру і проведенням в Раду 16 депутатів за списком партії "Громада" у 1998 році Павло Лазаренко зобов'язаний підтримці мешканців 38-го та сусідніх округів. І хоча результат "Громади" тут не був таким вражаючим, як у сусідньому 40-му окрузі, де ця політсила взяла більше 70%, Новомосковськ та прилеглі райони додали партії Лазаренка багато голосів. В той рік тривідсотковий бар'єр в окрузі подолали "Громада", комуністи, Народний Рух та "зелені".

Через 4 роки, у 2002-му, буря навколо Лазаренка буяла вже не в електоральній, а кримінальній площині, тож комуністи змогли повернутись до звичного домінування у містах та селах Дніпропетровщини. Але окрім комуністів в той рік мешканці 38-го округу потішили також "ЗаЄду", есдеків Медведчука, соціалістів та "нашоукраїнців". Але найдивніше, що бар'єр пройшли і "Блок Наталії Вітренко" та "Команда озимого покоління" Хорошковського та Богословської.

Наступну 20-річку аж до сьогодні округ за собою залишають "регіонали" та їх послідовники: в 2006, 2007 та 2012 роках Партія регіонів домінувала, набираючи 40 і більше відсотків голосів. А у 2014-му, вже після Революції гідності, нащадок ПР "Опоблок" вхопив тут майже 25%, також опинившись на першому місці партійного рейтингу.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №38)
1998 рік	Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 38.88% Комуністична партія України - 28.91% Народний Рух України - 4.42% Партія Зелених України - 3.57%
2002 рік	Комуністична партія України - 35.15% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 14.31% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 12.06% Соціалістична партія України - 4.75% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 4.01% Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" - 3.42% Виборчий блок політичних партій "Команда Озимого Покоління" - 3.22%
2006 рік	Партія регіонів - 45.09% "Блок Юлії Тимошенко" - 14.07% "Блок Лазаренка" - 7.67% Комуністична партія України - 5.51% Соціалістична партія України - 4.49% Блок "НАША УКРАЇНА" - 3.90%
2007 рік	Партія регіонів - 51.01% "Блок Юлії Тимошенко" - 18.13% Комуністична партія України - 7.39% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 6.63% "Блок Литвина" - 5.70%
2012 рік	Партія регіонів - 35.31% Комуністична партія України - 24.88% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 14.55% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 13.84% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 4.70%
2014 рік	Політична партія "Опозиційний блок" - 24.82% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 16.86% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 11.55% Радикальна Партія Олега Ляшка - 9.94% Комуністична партія України - 6.65% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 6.11% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 5.58% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 3.97% ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКЕ АГРАРНЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ЗАСТУП" - 3.06%

Мажоритарні вибори

1998 рік пройшов на Дніпропетровщині під знаком "Громади". Тож не дивно, що мажоритарні округи тут "брали" також переважно представники політичної сили Павла Лазаренка. У 38-му окрузі нардепом став заступник голови Дніпропетровської облради, член "Громади" Анатолій Білик.

До обрання депутатом цей політик робив чиновницьку кар'єру по лінії сільського господарства: керував районним управлінням сільського господарства, районним агропромисловим об'єднанням. З 1992 року призначений представником Президента в Новомосковському районі на Дніпропетровщині. Працював головою райради, райдержадміністрації, заступником голови облради. Тричі обирався депутатом обласної ради.

Після депутатства Білик працював першим заступником голови правління ДАК "Хліб України". Згодом певний час був начальником Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Нині він є партійним функціонером БПП у Новомосковську і всіляко сприяє популярності президента Порошенка.

У 2002 році мажоритарником від "новомосковського" округу стала людина Пінчука - голова правління "Новомосковського трубного заводу" Микола Солошенко. Протягом тієї каденції металург-депутат встиг побути членом фракції "Єдина Україна", групи "Народний вибір", уповноваженим представником групи "Союз", членом фракції Блоку Юлії Тимошенко, позафракційним, членом групи "Довіра народу", членом групи "Відродження".

У 2006-му Солошенко, який мав 122-гу позицію у списку "Нашої України", до парламенту не потрапив. Але у наступних скликаннях свою депутатську кар'єру Солошенко продовжити зміг. У 2007-му він йшов 112-ми номером по списку Партії регіонів. І потрапив у парламент.

В 2012 році, коли повернулась мажоритарка, Солошенко повернувся на Дніпропетровщину і з успіхом обрався на своїй вотчині в Новомосковську з результатом 37% голосів.

Головним конкурентом Солошенка була доволі цікава особистість, яка незабаром стане відомою далеко за межами Дніпропетровської області. Вікторія Шилова – місцева журналістка, яка певний час була директором Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії (51 канал).

У 2010 році Шилову було обрано депутатом Дніпропетровської обласної ради від міста Новомосковська за списком Партії регіонів. Від ПР же була обрана і заступником голови обласної ради.

Вікторію Шилову неодноразово звинувачували в розпалюванні міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі. Так, у 2011 році після інциденту на Дніпропетровщині, коли представник вірменської національності вбив міліціонера, вона нібито виступила із закликом виселити всіх вірменів за межі України.

У 2012 році Шилову було виключено з Партії регіонів, з офіційним формулюванням "за популізм, ксенофобію і шовінізм". У відповідь Вікторія Віталіївна звинуватила заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації Івана Ступака в організації терактів у Дніпропетровську, а голову ОДА Олександра Вілкула у геноциді під назвою "медична реформа".

В грудні 2012 року вступила до Соціалістичної партії України, але в лютому 2013 вийшла з неї, вступивши до Радикальної партії Олега Ляшка. Була заступником голови партії. Згодом її виключили і звідти. Заснувала і очолила Праву Соціалістичну партію України. Під час Революції гідності організувала низку провокаційних акцій проти Євромайдану.

Після захоплення Криму та початку війни на Сході Шилова стала активно виступати на російських телеканалах з "викривальними" промовами проти "нацистської хунти" та "укрокарателів".

Шилова й донині виступає за повну капітуляцію України та окупацію її території російськими військами. Де зараз живе Шилова і звідки "строчить" на ютуб свої п'ятихвилинки ненависті – невідомо. Проте кілька місяців тому її бачили в одному з супермаркетів Дніпра.

Як би там не було, але позачергові вибори 2014 року в Новомосковську обійшлися без її яскравої участі. Багаторазовий нардеп Микола Солошенко також не намагався взяти тут мандат. А депутатом став місцевий аграрний барон Вадим Нестеренко.

У 2017 році Нестеренко став фігурантом гучного рейдерського скандалу. Члена аграрного комітету парламенту і члена фракції БПП звинуватили в масштабних рейдерських захопленнях в Дніпропетровській області. Про підозри в причетності Нестеренка до рейдерських захоплень землі і врожаю заявив голова Асоціації фермерів і землевласників Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

Як писала "Деловая столица", на спільному засіданні аграрного комітету парламенту за участю бізнесу, глави мін'юсту Павла Петренка і представників МінАПК, Гайворонський прямо висловив свої підозри щодо Нестеренка. Йшлося про нехитрі схеми, коли реєстратор з іншої області переписав компанію на бомжа, а той - "перепродав" її ТОВ "Агроволодар", яке вважають підконтрольним Нестеренку.

Депутат Вадим Нестеренко має в своєму окрузі в Дніпропетровській області величезний вплив. Його земельний банк оцінюють в кілька десятків тисяч гектарів орендованої землі. Мережа його компаній покриває Новомосковський і сусідні райони настільки густо, що навряд чи хтось в поліції або судах наважиться виступити проти нього. На думку Анатолія Гайворонського, саме впливом народного депутата можна пояснити повну бездіяльність правоохоронних органів щодо розслідування рейдерського захоплення.

До слова, левова частка депутатських запитів Нестеренка стосується якраз прямого тиску на суддів за конкретними справами: народний депутат, наприклад, просив інстанції насилати перевірки на таких суддів, рішення яких йому не подобалися.

Крім того, в місцевих ЗМІ є маса матеріалів про кар'єрний шлях Вадима Нестеренко, який чи не повністю витканий саме з недружніх "злиттів і поглинань". У декларації депутата - кілька офшорних компаній, на рахунках - мільйони гривень і іноземної валюти в готівці.

Не варто чекати, що такий потужний гравець, як Вадим Нестеренко, полишить депутатство, яке дає такі величезні можливості для розвитку бізнесу. А у випадку, якщо та ж Шилова чи хтось з обойми Пінчука також вирішить поборотись за депутатство в 38-му окрузі, нас може очікувати феєрична виборча кампанія.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №38)
1998 рік	Анатолій Білик – 25,47%	Григорій Аляєв – 15,68%
2002 рік	Микола Солошенко – 34,77%	Григорій Аляєв – 19,24%
2012 рік	Микола Солошенко – 37,04%	Вікторія Шилова – 20,43%
2014 рік	Вадим Нестеренко – 31,25%	Віктор Літвіщенко – 15,94%