Округ №32: Криворізький "Шанхай" чекає притомного кандидата

Район залізничників вперше за роки незалежності може отримати альтернативу на виборах

Округ №32: Криворізький "Шанхай" чекає п…

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №32

Центр: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район.

Опис меж: Довгинцівський, частина Саксаганського району м. Кривий Ріг.

Поштова адреса ОВК: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, 11.

Місцезнаходження ОВК: приміщення Довгинцівської у місті Кривий Ріг районної ради

Кількість виборчих дільніць: 92

Орієнтовна кількість віборців: 166134

Довгинцівський район Кривого Рогу, де розташований 32-й округ, можна вважати воротами міста. Саме тут розташовані центральний та залізничний вокзали міста. Це наймолодший район міста, утворений 7 грудня 1979 року. Проте самі поселення, що входять до його складу, мають давню історію.

Так, наприкінці XIX сторіччя Олександр Поль звернувся до уряду Російської імперії з проханням збудувати залізницю, яка б з'єднала кам'яно-вугільні копальні Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами. Будівництво почалося 1881 року, а вже за три роки вона з'явилася на мапі. Разом із залізничною інфраструктурою розросталося і селище залізничників, яке складалося переважно з приватних будинків та бараків.

На початку і в середині 90-х район пережив справжній будівельний бум. Майже половина усього житла, яке будувалося у Кривому Розі, зводилося саме в Довгинцівському районі. На сьогодні в межах округу понад 10 тис. будинків, частина з яких – висотки (в районі центрального автовокзалу), частина – приватний сектор. В народі район тривалий час називали "Шанхай", оскільки тут розташувалася відома на все місто барахолка, куди з'їжджалися мешканці прилеглих сіл, а також ринок площею 7 тис. кв. м, де правив балом криміналітет. Саме тут кучкувалися так звані "бігуни" - молодики, які наводили страх на все місто. Тому соціальний зріз району дуже різнобарвний.

Довідка: На президентських і парламентських виборах округ завжди мав 32-й номер.

Президентські вибори

Важливо розуміти, що інфраструктуру криворізької залізниці за радянських часів розвивали переселенці з різних куточків країни, переважно Росії и України. Тому настрої повернення СРСР тут завжди були навіть більші, ніж у Покровському районі, який вважався найбільш "червоним". Хоча Петру Симоненко на президентських виборах 1998 року це не допомогло. Леонід Кучма набрав 53.59% голосів. 2004 року сталася певна сенсація – молодь на хвилі революційних настроїв проявила активність і віддала Віктору Ющенку аж 35.81%. Для Кривого Рогу це був більш ніж гідний результат. Подібна історія трапилася і 2014 року, коли Петро Порошенко не досяг, але був дуже близький до 50-відсоткового показника – 48.54%. А до того було "провалля" у свідомості демократично налаштованих мешканців округу, які беззаперечно віддали 2010 року перевагу Віктору Януковичу.

Президентські вибори (межі округу №32)

Леонід Кучма – 53.59%

Петро Симоненко – 40.97%

Віктор Янукович – 56.94%

Віктор Ющенко- 35.81%

Віктор Янукович - 63.81%

Юлія Тимошенко - 28.16%

Петро Порошенко - 48.54%

Сергій Тігіпко - 8.73%

Юлія Тимошенко 8.18%

Довгинцівський район – це не тільки залізниця, а й безліч промислових підприємств, які поступово обростали інфраструктурою. Наприклад, у 90-ті було побудовано 240 котеджів для працівників цементно-гірничого комбінату. В межах округу розташовані також ПАТ "Криворiзький суріковий завод", ТОВ "Дніпропромсінтез", ПАТ "Науково-дослiдний та проектний iнститут по збагаченню та агломерації руд чорних металiв "Механобрчормет"" і ціла низка промислових підприємств. Як у Кривому Розі в цілому, так і серед пролетаріату цього району, настрої були здебільшого комуністичні. Саме в 32-му окрузі КПУ дві виборчі кампанії поспіль набирала майже 40% голосів. І якщо 1998 року "Громада" Павла Лазаренка могла похвалитися половиною досягнення комуністів, то 2002 року об'єднані соціал-демократи, які посіли друге місце, не набрали навіть третину від показника КПУ.

З 2003 року за справу в районі взялися функціонери, які згодом складуть ядро Партії регіонів. Та й мер Любоненко був з іхньої компанії. Головною проблемою району стала транспортна – селища росли, а дістатися до того ж залізничного вокзалу було великою проблемою. За п'ять років було збудовано одразу дві тролейбусні лінії, а також об'єкти соціального значення – лікарні, школи і т. д. А оскільки кожний такий об'єкт у Кривому Розі відкривали з великою помпою, то боротьба за серця виборців йшла в одну калитку. У 2007 році "регіонали" набрали понад 50% голосів, а комуністи не набрали навіть 9%.

Ситуація кардинально змінилася п'ять років потому. Коли мешканцям міста стало зрозуміло, що клан Вілкулів просто "прихватизував" місто і на ньому наживається, настрої на окрузі різко змінилися. у 2012 році "регіонали" втратили майже 16% голосів. Частина з них повернулася до компартії, частина перейшла до "УДАРу"". При цьому партія Юлії Тимошенко за ці п'ять років залишилася з однаковим показником – в межах 18%. А за два роки "Батьківщина" взагалі зникла з радарів електоральних вподобань. Цьому сприяли внутрішньопартійні чвари, якими скористалися конкуренти. Нішу "Батьківщини" зайняв БПП, який програв "Опозиційному блоку" лише 5%.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №32)

1998 рік

Комуністична партія України - 39.82%

Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 17.70%

Народний Рух України - 5.90%

2002 рік

Комуністична партія України - 37.97%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 10.12%

Блок "За Єдину Україну!" - 8.84%

2006 рік

Партія регіонів - 48.15%

Блок Юлії Тимошенко - 12.78%

Комуністична партія України – 8.09

Блок "Наша Україна" - 5.66%

2007 рік

Партія регіонів - 50.18%

Блок Юлії Тимошенко - 18.43%

Комуністична партія України - 9.21%

2012 рік

Партія регіонів - 34.36%

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 18.46%

Комуністична партія України - 19.86%

"УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 14.84%

2014 рік

"Опозиційний блок" - 25.94%

Партія "Блок Петра Порошенка" - 20.11%

Політична партія "Народний фронт" - 12.37%

Об'єднання "Самопоміч" - 09.05%

Мажоритарні вибори

Округ №32 Кривого Рогу вважається елітним, тут висувалися знакові для міста люди. Здавалося б, у залізничному районі найбільші шанси у представників цього відомства. Проте у 1998 році представник КПУ з залізниці Володимир Таран програв опоненту 0,24%.

Перші дві кампанії виграв Вадим Гуров, народний депутат трьох скликань, який тривалий час був головою комітету Верховної Ради з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів. До цього протягом 35 років працював на "Криворіжсталі", більшу частину трудового шляху як начальник цеху.

Місцеві легенди стверджують, що саме завдяки Гурову під час реприватизації "Криворіжсталі" Кривий Ріг отримав 240 млн. грн. на розвиток міста як відсоток від угоди. Авторитет у Гурова був неабиякий, хоча жодного разу він не набрав більш ніж 27%.

Інша справа Юрій Любоненко – мер міста протягом 18 років. У 2012 році він набрав 46,70%. Мабуть, не існувало варіантів, за яких він не потрапив би до парламенту. Хоча, як свідчили у той час місцеві ЗМІ, адмінресурсом у Вілкула тоді все ж таки перестрахувалися.

Гуров і Любоненко – почесні громадяни Кривого Рогу, символи міста, тому 2014 року була певна інтрига – хто ж піде на цьому окрузі. У горнило боротьби відправили Андрія Гальченка – фігуру неоднозначну. Більшу частину трудового шляху Гальченко пропрацював водієм на різних підприємствах, а потім раптово став головним завгоспом Криворізького університету. У 2010 році - заступником, а 2013 року - першим заступником Вілкула-старшого у міськраді.

На противагу самовисуванцю Гальченку, який одразу ж потім вступив у парламенті до фракції "Опозиційний блок", від БПП було висунуто Інну Рубан. Її називала ставленицею Андрія Павелка, разом вони співпрацювали у "Народному фронті", від якого вона стала депутатом Дніпропетровської облради.

І Гальченка, і Рубан називали слабкими кандидатами, і було зрозуміло, що це буде боротьба не програм чи особистостей, а технологій. В цьому перевага була у Гальченка. Вибори на 32-му окрузі стали одними з найскандальніших в України. За попередніми підрахунками, які лунали з різних штабів, Рубан вигравала в конкурента ледь не 12%, а у підсумку поступилася чотирма.

Сьогодні округ №32 може стати ареною справжньої битви за місце в Верховній Раді. Партії не квапляться навіть натякати на тих, кого висуватимуть у Довгинцівському районі. Зрозуміло, що Гальченко, напевно, намагатиметься зберегти своє місце в парламенті, але популярнішим серед виборців на окрузі він так і не став. Ті чекають фігур масштабів Гурова та Любоненка. Проте сильних претендентів на горизонті поки що не видно.

Парламентські вибори (межі округу №32)

1998 рік

Гуров Вадим, самовисування - 21.83%

Таран Володимир, КПУ, заст. Нач. відділу ВАТ Криворізького підприємства залізничного транспорту – 21.59%

2002 рік

Гуров Вадим, самовисування - 27.90%

Цариковський Володимир, КПУ, завід. Лабораторією Гірничорудного інституту - 18.92%

2012 рік

Любоненко Юрій (ПР) - 46.70%

Шевчик Оксана (ПР) - 17.71%

2014 рік

Гальченко Андрій, самовисування – 24.75%

Рубан Інна (БПП) – 20.32%

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Дніпро

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme