Перевдягнуті копи та приватні охоронці: Як різні країни оберігають пасажирів залізниці

Після випадку з побиттям пасажирки потягу сполучення "Маріуполь-Київ" Анастасії Лугової "Укрзалізниця" звернулася до МВС з проханням поновити супровід поїздів транспортною поліцією. Також працівникам українських потягів хочуть дозволити користуватись газовими балончиками для захисту.

Питання безпеки в поїздах завжди стояло гостро, адже неприємні ситуації під час поїздки залізницею – не рідкість: починаючи з дебоширів напідпитку, і закінчуючи крадіжками. Втім, універсального способу приборкати залізничну злочинність ще не винайшли. Навіть у країнах Європи діють за різними схемами.

Щоправда, слід зауважити, що на Заході система безпеки громадян загалом більш продумана, ніж в Україні. Низький рівень злочинності, помножений на профілактику правопорушень і ментальність людей, дає свій результат. А технологічний рівень інфраструктури дозволяє оперативно сповіщати про будь-які непередбачувані ситуації.

Depo.Дніпро пропонує дізнатися, як захищають пасажирів у різних країнах. 

Німеччина

Залізнична поліція Німеччини (Bahnpolizei) як окремий підрозділ була розформована у 1992 році, а повноваження були передані Федеральній прикордонній охороні і поліції. Між тим, німецька залізнична поліція була чи не найстарішою в Європі. Фактично її створили 1 січня 1871 року, коли набрав чинності перший залізничний регламент залізниць Північнонімецького союзу.

У грудні 1887 року навіть була введена спеціальна уніформа для залізничних копів, яка містила і знак на грудях з написом "Співробітник залізничної поліції". А у 1919 році залізничним патрулям дозволили носити зброю.

Формально при Міністерстві транспорту існує спеціальний підрозділ і зараз, але опікується він більше охороною залізничних споруд. Безпека ж у потягах Німеччини досягається переважно профілактичними заходами. На вокзалах ходять патрулі, які стежать за правопорядком. Сповістити про нештатні ситуації під час руху можуть контролери, а також машиністи поїздів. Якщо відбувається щось взагалі надзвичайне, то на найближчій станції потяг чекає група стражів порядку.

Австрія

Оскільки Німеччина близька Австрії і географічно, і за побудовою інфраструктури, то і методи забезпечення безпеки на залізничному транспорті тут схожі. Щоправда, є і нюанси. Поліція на вокзалах тут більше пильнує кишенькових злодіїв. А в поїздах усі нештатні ситуації контролюються співробітниками залізниці – OBB. Щоправда, поліція може нагрянути у поїзди, які курсують у напрямку Італії, оскільки на цьому напрямку пасажири часто потерпають від крадіжок.

Хоча бувають і надзвичайні cитуації. Так, кілька років тому неподалік кордону зі Швейцарією у потязі 60-річний психічно неврівноважений чоловік напав з ножем на пасажирів. Скрутити його поліція зуміла на найближчій станції.

Франція

У цій країні існує два залізничних підрозділи поліції, але заточені вони більше на боротьбу з нелегальними мігрантами. Що ж до безпеки пасажирів, вона залежить переважно від них самих. Про це наочно свідчить інцидент, який стався у 2015 році у швидкісному поїзді Thalys сполученням Амстердам – Париж. Озброєний автоматом Калашникова і пістолетом емігрант з Марокко, пов’язаний з однією з радикальних ісламістських організацій, влаштував стрілянину і поранив трьох пасажирів. На його нещастя, у поїзді їхали офіцери Військово-повітряних сил і Нацгвардії США, які тільки-но повернулися з відрядження до Афганістану і подорожували Європою. Вони і скрутили злочинця.

Що зуміли зробити залізничники? Один зі стюардів зачинився у багажному вагоні з кількома пасажирами і зумів натиснути тривожну кнопку.

Польща

У сусідній Польщі основа гарантування безпеки пасажирів у потягах – це пильність. Як і в багатьох інших країнах, головні заходи безпеки проводяться на вокзалах. Відмінності ж полягають у тому,  що у поїздах часто їздять правоохоронці у штатському. Звичайно, на лобі в них не написано, що вони з поліції, але варто почати порушувати правила чи принаймні дивно себе поводити, з останнього вагону можуть вийти незнайомці, показати посвідчення поліцейського і перевірити документи. Стандартна процедура, але вона складається в загальну систему безпеки, яка діє на транспорті.

Проте не завжди це рятує. У Польщі досі пам’ятають, як поблизу Гданська невідомі зірвали стоп-кран, після чого натовп людей у масках напав на фанатів, які їхали на змагання з бойових єдиноборств. У цій "каші" змішалися близько 200 людей. Та й бійки між футбольними ультрас тут трапляються регулярно. Тому, пильність і своєчасне оповіщення поліції залізничниками – головні методи боротьби зі злочинністю на залізниці.

Нідерланди і Бельгія

Нідерланди відносяться до країн з високим рівнем життя і низьким рівнем злочинності. Влада навіть пропонує іншим країнам скористатися їхніми тюрмами, оскільки вони незаповнені. Безпека людей на транспорті тут гарантується системно – від камер зовнішнього спостереження до тривожних кнопок у поїздах. Стримують від правопорушень і великі штрафи. 

Залізничний транспорт більше нагадує громадський, враховуючи невелику площу країни. За кілька годин можна дістатися з одного кінця Нідерландів в інший, тому мешканці Амстердама можуть працювати навіть у південних регіонах країни, чи навпаки. Чи не найбільша проблема залізниці – боротьба із любителями розмальовувати потяги, і не тільки пасажирські.

У Бельгії система майже така сама, особливі заходи безпеки і рейди поліцейських по поїздах притаманні хіба що у Брюсселі, де найбільша кількість мігрантів. Але теж все спрямовано на профілактику злочинів.

Швейцарія

Ця країна особлива багато в чому, у тому числі, у методах гарантування безпеки на залізниці. Швейцарія – одна з небагатьох країн, яка свого часу залучила приватні охоронні фірми. Це сталося після того, як наприкінці 1990-х років стрімко почала зростати злочинність у поїздах. Тож у 2002 році фахівці з безпеки Швейцарських федеральних залізничних доріг об'єднались з приватною охоронною фірмою Securitas AG у спеціальне залізничне охоронне агентство. З 2011 року всі вони державні службовці, а для того, щоб потрапити до цього агентства, необхідно провчитися 2 роки у поліцейській академії.

Росія

На Росії існує спеціальна транспортна поліція. Там механізм взаємодії між правоохоронцями досить простий. При виявленні правопорушення начальник поїзда інформує про цей факт наряд супроводу, якщо він є, або повідомляє на найближчу станцію, де є підрозділ транспортної поліції. Якщо на вокзалах немає підрозділів транспортної поліції, через машиніста викликаються співробітники територіальної поліції.

Чехія, Італія, Велика Британія

Звичайно, у багатьох країнах Європи існують спеціалізовані підрозділи поліції на залізниці. Зокрема, транспортна поліція Великої Британії є найбільшим незалежним загоном поліції в країні. Він діє під командою головного констебля, який відповідальний перед поліцейським комітетом, що представляє три націоналізовані транспортних установи: Британські залізниці, Британські транспортні гавані і Лондонський транспорт. Транспортна поліція діє по всій Великій Британії, виконуючи поліцейські обов'язки на залізницях, в доках і гаванях, на станціях і вокзалах.

У Чехії залізнична поліція підтримує порядок і гарантує громадську безпеку на вокзалах, залізничних магістралях, в поїздах і на інших об'єктах залізничного транспорту. Головна увага – вокзалам, де дуже часто збираються безхатченки. Якщо подивитися, наприклад, на залізничний вокзал у Брно, то зовні це – шедевр архітектури, але всередині – суцільна антисанітарія.

В Італії залізнична поліція (Servizio Polizia Ferroviaria) попереджає і протидіє злочинам в поїздах і залізничних вокзалах. Зокрема, службовці залізничної поліції патрулюють поїзди, залізничні станції та залізничні лінії. Вони борються з грабежами, крадіжками і іншими злочинами на транспорті. Вони також супроводжують переміщення спортивних уболівальників.

Таким чином, можна зробити висновок, що проблеми із безпекою людей виникають на залізниці будь-де, але вони не носять системний характер і не потребують кардинальних кроків. Тож, маємо змінювати свою ментальність у бік поваги одне до одного, але водночас треба, аби був розроблений такий "запобіжник" з боку влади, який би унеможливлював вихід ситуації з-під контролю.