Палац для безхатченків і зниклий півострів: Де знайти наймістичніші об’єкти Дніпра

Дніпро сповнене легенд і містики. Деякі таємниці не розкриті і досі, інші передаються із вуст в уста, а подекуди просто вигадані, щоб нагнати жаху. Місто будувалося сторіччями, розвиваючись то уздовж вод Дніпра, то вглиб пагорбів. І у кожного району, у кожного куточка своя історія. Сховане золото, привиди і загадкові події, зниклі об’єкти і навіть бункери на випадок ядерної війни – все це ховає в своїх обіймах місто.

Сторічне прокляття будинку з привидами

Колишній прибутковий будинок Філіпа Ревякіна – мабуть, одна з наймістичніших споруд на території міста. Розташована вона на вулиці Січових стрільців, 22 (колишня Артема). Будівлі понад 100 років. Для своїх часів вона вважалася ледь не розкішшю, оскільки мала три поверхи, тоді як у Катеринославі переважна більшість будівель були одно-двоповерховими.

На першому поверсі були магазини, на інших двох жив сам Ревякін, який здавав квартири. Він хотів добудувати башту за рахунок зароблених коштів, але не зумів – не вистачило коштів, оскільки з початком Першої світової війни вийшов закон, який забороняв підвищення квартирної платні. Та й ту, що існувала, не всі могли платити. Під час революційних подій 1917 року йому довелося виселити одну родину, і кажуть, що за це вона його прокляла. Як тільки люди поїхали з будинку, там сталася велика пожежа із загиблими.

З тих пір за ним закріпилася слава будинку із привидами. Кажуть, що там самі по собі рухаються предмети, можна побачити силуети, які наводять страх, чутно загадкові звуки. Одним словом, класика містики. Попри те, що будинок Ревякіна є пам’яткою архітектури, він перебуває у напівзруйнованому стані.

Срібні труни і загадкові бурі на "Дніпро-Арені"

Стадіон "Дніпро-Арена", безумовно, є гордістю міста – сучасний, комфортний, зручно розташований у центрі міста. Проте збудований він на місці колишнього головного цвинтаря Катеринослава. Некрополь проіснував понад 150 років, і тут мали знайти вічний спокій і колишні купці, і почесні громадяни міста, і мери, і просто поважні люди. Проте так і не знайшли: 100 років тому на його місті збудували стадіон "Сталь".

За міськими легендами, під час урочистого відкриття здійнялася така буря, що ледь не зірвала свято. При цьому аналогічна ситуація виникла вже після Другої світової війни, коли стадіон відновили. Крім того, вболівальники зі стажем розповідають, що місцева команда тривалий час не могла на ньому здобути перемогу, ніби якесь прокляття існувало над цим місцем.

У 1990-х роках тут розташовувався комерційний ринок, а у 2005 році на стадіоні, який на той час вже мав назву "Металург", розпочалася реконструкція. Під час серйозних розкопок тут знаходили справжні склепи зі зброєю і навіть срібні труни. Їхня доля на даний час невідома.

Залишається загадкою, чи не ховаються під "Дніпро-Ареною" ще якісь згадки про минуле, бо подекуди їх таки знаходять. Наприклад, не так давно з’ясувалося, що огорожа клумб біля стадіону зроблена із залишків могильних плит та надгробків.

"Золотий" будинок Френкеля

Ще однією містичною будівлею Дніпра вважається колишній прибутковий будинок Шефтеля Френкеля на Старкозацькій, 7, у самому центрі міста. Для Френкеля здавати квартири було не основним бізнесом – він був власником цегляного заводу, доволі відомого. Багато історичних будинків у Дніпрі були збудовані саме з цегли Френкеля. Вона робилася вручну, при цьому їй можна були надати будь яку форму, що активно використовували під час декору будівель тодішнього Катеринославу.

Прибутковий будинок був для того часу елітним, тому що в ньому була каналізація. Розцінки на воду тоді були дуже великими: відро води коштувало 1/4 копійки, а діжка з 40 ведер – 6 рублів. Тому квартири у будинку Френкеля були на вагу золота. І саме історія із золотом надає містичності цій будівлі. Існує легенда, що коли Френкель тікав з міста, то сховав багато золота у будинку, оскільки взяти усі скарби з собою було і небезпечно, і важко фізично. Тому подейкували, що він сховав дорогоцінний метал у самому будинку. Чи то у трубі, чи то поміж цегли у стінах. Бо ширилися чутки, що в одній з квартир раптом з'явилася велика стіна, хоча потреби в ній не були.

Звичайно, будівлю неодноразово обшукували, проте так нічого і не знайшли. Чи кажуть, що не знайшли. Можливо, для когось це золото стало статком, а про великі гроші вголос не говорять. Але ті, хто знають ці історію, по особливому дивляться на цей будинок, йдучи повз нього вулицею.

Будинок з бункером

Цікава історія може бути і у будинків, які не мають історичної цінності з міркувань архітектури чи особи власника, проте є прикладом певного періоду життя міста зі стереотипами тих часів. Наприклад, будинок в робітничому районі Шляховка на Волховській, 9. За розповідями місцевих жителів, господар цього будинку був відставний військовий. На цьому місці колись був пустир на південь від артилерійських складів, і там селилися провідні фахівці і адміністрація автозаводу, майбутнього заводу "Південмаш" і КБ "Південне".

Коли вже в цьому столітті будинок виставили на продаж, його ціна була неадекватно вища за ринкову, що було незрозуміло. Старий і недобудований будинок, двір невеликий, за парканом – військова частина. Так його і не продали тоді. До наших днів достояли тільки стіни. Паркани вкрали, будинок почали розбирати "добрі люди" на запчастини і металобрухт, дах провалився, підлога теж.

І раптом з'ясувалося, що під будинком і навколо нього в землю залиті десятки тонн бетону і металу. Під будинком знайшли бункер. Товщина стін і перекриттів – від півметра і більше: будувалося довго, не одне десятиліття, видно різні фракції і марки бетону, які змішалися в одну конструкцію. Схоже, господар будинку повним ходом готувався до ядерної війни, роблячи бункер під звичайним приватним будинком. Але не ядерний удар противника зруйнував цю споруду, а люди. Будинок зруйнували, але територію поки що не використали для інших цілей.

Історія дами з вуаллю

На проспекті Пушкіна у Дніпрі і досі стоїть кінотеатр "Червоногвардієць", в якому вже давно не показують кіно. Збудований він був у стилі сталінського ампіру у середині 1950-х років, коли у місті був справжній кінобум. На даний час там проводяться виставки та інші мистецькі заходи, а колись там існували два зали для показів – синій і червоний. Перший мав погану славу. Як розповідають, у 1965 році саме в цьому залі під час кіносеансу померла жінка, і згодом містом поширилася легенда про її привид, який ледь не щодня повертається у синій зал.

Так, існують свідчення, що загадкова дама у синьому пальто із величезному фетровому капелюху із вуаллю, яку вже давно жінки не носять у місті, регулярно з'являлася у кінотеатрі аж до середини 1990-х років, поки його не закрили. І коли вони з'являлася, зал нібито наповнювався специфічним запахом, крісла скрипіла, і повітря наповнювалося містикою. Можливо, це лише плід чиєїсь уяви, але щось містичне у дамі в синьому у синьому залі все ж таки є.

На даний час "Червоногвардієць" перебуває у занедбаному стані, хоча міська влада оголосила, що має намір врятувати будівлю і перетворити на центр мистецтв.

Довгобуд замість студентського пляжу

Найвідоміший довгобуд міста – готель "Парус". Його будівництво почалося ще у 1975 році, і на втілення проекту у життя було виділено 10 млн радянських рублів, що на той час було шаленими грошима. Втім, у 1995 році роботи остаточно зупинилися. З тих пір територія стала сумнозвісною, оскільки притягує до себе екстремалів-підлітків, які неодноразово тут гинули і травмувалися після падіння з висоти.

За нинішньої міської влади озвучували ідею підірвати готель і навіть показати це по каналу "Діскавері". Але цим планам втілитися у життя не судилося. Проте час від часу виникають питання, а що ж було на цьому місці до ідеї збудувати готель? Відповідь на це питання зберігають самі мешканці міста. Там був півострів, який перетворили на популярний пляж. Відпочивали там переважно студенти. Відбувалося це до середини 1970-х років. А потім там почали забивати палі.

Певно існує якась містика в тому, що готель досі не збудували. Не складається. Можливо, більш доцільним було зробити благоустрій території і перетворити її на цлюблене місце відпочинку городян з прекрасними краєвидами. До речі, цього року, через півстоліття, підприємці відкрили тут комерційний пляж, але це вже не та атмосфера.

"Цирк" біля старого цирку

Існують у Дніпрі місця, які люди обходять стороною. Їхня містичність у тому, що ніхто не знає, що там відбувається насправді. Особливо, коли йдеться про безхатченків. В окремих будівлях утворюються держави в державі зі своїми внутрішніми законами і атмосферою.

Будинок біля будівлі старого цирку у центрі Дніпра перетворився на притулок для наркоманів і безхатченків. Будівля розташована біля ринку "Озерка" і парком Глоби. Усі три поверхи усіяні шприцами із кров'ю, а також туалетним папіром і сміттям. Туди ходять в основному, як в туалет, а також зробити ін'єкцію, і нікому до того немає діла.

Крім того, ця будівля використовується місцевими безхатченками для житла. Деякі приміщення облаштовані для ночівлі, а призначення деяких навіть позначено на дверях, як кімната для сексу. 

Кажуть. що ця будівля належала Інституту фізкультури, але навколо неї постійно тривають майнові суперечки. Як би там не було, але вона й досі перебуває у занедбаному стані, хоча має дуже вигідне місце розташування і могла б бути використана з користю для міста.

Будинків із таємницями у Дніпрі ще чимало, і вони досі залишається предметом досліджень істориків, краєзнавців і блогерів. Як би стрімко не розвивалося місто, завжди залишатимуться куточки, які будуть приманювати для себе шукачів пригод.