Округ №37: Чому Вілкули тримають Шпенова біля себе
У 2019 році в 37 окрузі цілком ймовірно знову "тягтимуть" колишнього регіонала
Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.
Округ №37
Центр: місто Кривий РІг
Опис меж: частина Інгулецького, частина Тернівського районів міста Кривого Рогу, Апостолівський, Криворізький, Софіївський, Широківський райони Дніпропетровської області
Орієнтовна кількість виборців: 152 887
Кількість виборчих дільниць: 146
Місцезнаходження ОВК: м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 152 (приміщення Криворізької районної ради)
Округ розташований на півдні Дніпропетровщини на околицях величезного промислового Кривого Рогу – міста, що налічує більше 600 тисяч мешканців і є восьмим за чисельністю містом України.
Апостолове і Софіївка разом з районами – суто аграрні території, де займаються вирощуванням зернових, соняшника та картоплі. Також є низка тваринницьких господарств. Працюють і підприємства з переробки харчової продукції.
Широківський район разом з смт Широкове також є переважно аграрними, проте на території району розташований Інгулецький кар'єр, де залізну руду видобувають відкритим способом.
Довідка: 37 округ у його нинішніх межах був сформований напередодні виборів 2012 року. Перед тим в ньому не було частини Кривого Рогу, яка є сьогодні, але входило місто Покров (раніше Орджонікідзе). Яке й було центром округу.
Під час президентських виборів 1999 року округ, до якого входили Апостолівський, Криворізький, та Широківський райони, також мав центр у місті Покров (раніше Орджонікідзе), а з 2010-го – у Апостоловому.
Президентські вибори
Дніпропетровщина довгий час залишалася "червоним" регіоном - аж поки на місце комуністів та соціалістів не прийшли регіонали. У 1999 році, ще до навали партії Януковича, тут більшість голосів віддали демократу Кучмі (49,74%). Хоча Симоненко відстав від нього буквально на три відсотки (45,05%).
Коли ж на обрії з'явився Янукович, місцевим виборцям більше не доводилося розриватись між ідеологічно близьким Симоненком і чужим ментально, але рідним територіально Кучмою. Янукович задовольнив більшість електорату. І у третьому турі виборів 2004 року він набрав тут 65%, залишивши далеко позаду Ющенка. А під час кампанії 2010 року він навіть підріс – до 69%. Тимошенко, яка за результатами першого туру взяла 14%, у другому мала 24%. Але уродженці Дніпропетровщині не було чого й братись наздогнати вихідця з Донбасу.
Петро Порошенко не зміг похвалитись подоланням 50-відсоткового бар'єру в першому турі під час позачергових виборів 2014 року, обмежившись результатом у 42%.
Президентські вибори (межі нинішнього округу №37) |
||
1999 рік. II тур |
Леонід Кучма – 49,74% |
Петро Симоненко – 45,05% |
2004 рік. III тур |
Віктор Янукович – 65,28% |
Віктор Ющенко – 28,70% |
2010 рік. II тур |
Віктор Янукович – 69,79% |
Юлія Тимошенко – 24,32% |
2014 рік |
Петро Порошенко – 42,68% |
Юлія Тимошенко – 10,11% |
Подоланням прохідного бар'єру і проведенням в Раду 16 депутатів за списком партії "Громада" у 1998 році Павло Лазаренко зобов'язаний багато в чому підтримці мешканців 37-го та сусідніх округів. І хоча результат "Громади" тут не був таким вражаючим, як у сусідньому 40-му окрузі, де ця політсила взяла більше 70%, місцеві жителі додали у скарбничку партії Лазаренка чимало голосів. В той рік тривідсотковий бар'єр в окрузі подолали "Громада", комуністи, "зелені", Народний Рух, та блок соціалістів і селян.
У 2002-му буря навколо Лазаренка буяла вже не в електоральній, а кримінальній площині, тож комуністи змогли повернутись до звичного домінування у містах та селах Дніпропетровщини. За КПУ в окрузі тоді проголосували 38%. Окрім комуністів в той рік мешканці 37-го округу потішили також "ЗаЄду", есдеків Медведчука, соціалістів та "нашоукраїнців". Але найдивніше, що бар'єр пройшли і "Жінки за майбутнє" та "Блок Наталії Вітренко".
Наступну 20-річку аж до сьогодні округ за собою залишили "регіонали" та їх послідовники: в 2006, 2007 та 2012 роках Партія регіонів домінувала серед електорату, набираючи 40 і більше відсотків голосів. А у 2014-му, вже після Революції гідності, нащадок ПР "Опоблок" вхопив тут більше 27%, також опинившись на першому місці партійного рейтингу.
Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №37) |
|
1998 рік |
Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 39.10% Комуністична партія України - 30.40% Партія Зелених України - 4.15% Народний Рух України - 3.55% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 3.36% |
2002 рік |
Комуністична партія України - 38.41% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 10.61% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 10.11% Соціалістична партія України - 6.00% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 5.24% "Жінки за майбутнє", всеукраїнське політичне об'єднання - 4.04% Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" - 3.63% |
2006 рік |
Партія регіонів - 46.98% "Блок Юлії Тимошенко" - 12.36% Комуністична партія України - 6.37% Соціалістична партія України - 5.22% Блок "НАША УКРАЇНА" - 4.22% "Народний блок Литвина" - 3.92% "Блок Лазаренка" - 3.63% |
2007 рік |
Партія регіонів - 54.33% "Блок Юлії Тимошенко" - 15.98% Комуністична партія України - 8.02% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 6.43% "Блок Литвина" - 4.25% |
2012 рік |
Партія регіонів - 41.20% Комуністична партія України - 22.52% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 15.28% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 11.02% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 3.48% |
2014 рік |
Політична партія "Опозиційний блок" - 27.65% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 17.17% Радикальна Партія Олега Ляшка - 14.40% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 10.76% Комуністична партія України - 5.45% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 5.09% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 5.02% |
Мажоритарні вибори
1998 рік пройшов на Дніпропетровщині під знаком "Громади". Тож не дивно, що мажоритарні округи тут "брали" також переважно представники політичної сили Павла Лазаренка. У 37-му окрузі нардепом стала чиновниця з Кривого Рогу Лариса Трофименко, яку висунула "Громада".
Перед тим, як стати нардепом, Лариса Сергіївна багато років пропрацювала вчителькою, а згодом і директоркою, у школі. Аж поки у 80-х роках не увійшла у виконком Криворізької райради. В 92-94 роках була представником президента в районі, згодом - головою Криворізької райради і райдаміністрації. Потім стала депутатом ВР.
Коли Лазаренко "здувся", а його фракція в парламенті почала розсипатись, Лариса Трофименко змінила кілька фракцій та депутатських груп: "Незалежні", "Відродження регіонів" та "Демократичний союз". Була заступником голови партії "Солідарність жінок України".
Закінчила каденцію депутатка тим, що захистила кандидатську дисертацію "Феномен жіночого політичного лідерства в Україні" у "ківаловській" Одеській національній юридичній академії.
Наступником Трофименко в депутатському кріслі став Сергій Касьянов, який в подальшому здобув сумнівну славу.
На початках свого бізнесового шляху Касьянов був доволі успішним дистриб'ютором косметики та парфюмерії. Але на початку 2000-х продав цей бізнес і заснував на теренах Дніпропетровщини агрокомпанію, яка згодом перетворилася на потужний агрохолдинг. Ставши в 2002-м нардепом Касьянов продовжив розвивати бізнес. А після обрання президентом Віктора Ющенка на кілька місяців став і губернатором Дніпропетровщини. Але був змушений поступитись згодом своїм місцем Юрію Єханурову.
Специфічно відомим широкому загалу Касьянова зробив скандал із замахом у 2012 році на життя керівника "Родовід-банку" Сергія Дядечка. В той час доволі потужно роздмухували скандал зі зв'язками Касьянова з цією подією.
Також Касьянова згадували у контексті його протистояння з іншим нардепом Вадимом Нестеренком. Це був доволі брудний бізнес-конфлікт навколо спільного бізнесу з розведення свиней, в рамках якого сторони звинувачували одна одну у "кидках" та рейдерстві та поливали брудом у ЗМІ. В скандалі на боці Нестеренка виявилися задіяними також і нардепи Вілкул та Шпенов.
До речі саме Дмитро Шпенов став тим, хто після повернення мажоритарки у 2012 році був обраний нардепом в окрузі, який колись належав Касьянову.
Шпенов є людиною, наближеною до клану Вілкулів (Олександр Вілкул був провідним діячем Партії регіонів, а зараз є нардепом від Опоблоку. А його батько Юрій Вілкул є багаторічним міським головою Кривого Рогу. Вплив Вілкулів на цих територіях важко переоцінити).
Можна не погоджуватись з тими образливими характеристиками, які дають опоненти стосункам між Вілкулами та Шпеновим. Але не можна заперечувати, що вся кар'єра Дмитра Юрійовича є зав'язаною саме на це прізвище. В українських ЗМІ можна прочитати, що Шпенов є офіційним речником успіхів сім'ї Вілкул і їхнім рупором у найрізноманітріших справах.
Зауважимо, що Вілкули доручають Шпенову навіть такі делікатні справи, як ведення контрактів з американськими лобістськими фірмами, що просувають інтереси українських регіоналів за океаном.
Саме вірність Шпенова дозволила йому бути обраним і в 2012 році, коли він в 37-му окрузі отримав більше 50% голосів. І саме завдяки ній він став нардепом у 2014 році.
Звісно розраховує Шпенов на продовження свого депутатства і у 2019 році. Але тут вже все залежатиме від волі господарів цього регіону.
Парламентські вибори (межі нинішнього округу №37) |
||
1998 рік |
Лариса Трофименко – 22,41% |
Валерій Гаєвський – 19,43% |
2002 рік |
Сергій Касьянов – 33,08% |
Михайло Карпенко – 14,84% |
2012 рік |
Дмитро Шпенов – 52,66% |
Володимир Дегтяр – 15,30% |
2014 рік |
Дмитро Шпенов – 39,02% |
Олексій Мудрий – 14,69% |
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Дніпро