Округ №30: "Опоблоківська" вотчина у димі промислової Дніпропетровщини

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр: м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ),Заводський район.

Опис меж: Дніпровський, Південний, частина Заводського районів м. Кам'янського. смт Карнаухівка.

Поштова адреса ОВК: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, площа Петра Калнишевського, 2 (колишня Дзержинського).

Місцезнаходження ОВК: приміщення Кам'янської міської ради

Кількість виборчих дільниць: 83

Орієнтовна кількість виборців: 156597

У межі округу №30 входить майже вся територія промислового міста Кам'янське з майже 245-тисячним населенням. Вихідцями з цього міста є генсек СРСР Леонід Брежнєв, співачка Віра Брежнєва, один з найбагатших бізнесменів України Геннадій Боголюбов і лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош.

Попри перейменування, місто Кам'янське (раніше – Дніпродзержинськ) дехто продовжує називати "Дніпродим" через надзвичайне техногенне навантаження на екологію від промгигантів, розташованих у межах міста: Середньодніпровська ГЕС, Дніпровський металургійний комбінат; ДніпроАзот, Дніпровський коксохімічний завод, Дніпровагонмаш, Дніпровський завод мінеральних добрив, Придніпровський хімічний завод, Баглійкокс, інші. Промислове місто має понад десять закладів професійної освіти: коледжів, ПТУ і технікумів.

Чвертьмільйонне місто Кам'янське є одним з промислових центрів країни. Тож, не дивно, що настрої у трудових колективах, активність профспілок і належність підприємств до тих чи інших власників так чи інакше впливають на результати виборів.

Довідка: Під час президентських кампаній 1999, 2004, 2010 і 2014 років нинішній 30 округ входив до меж 30 округу.

Під час президентських виборів мешканці округу у 1999 році зі значною перевагою проголосували за Леоніда Кучму (69,03% проти 35% у Петра Симоненка). Двічі - у 2004 і 2010 роках - симпатії майже 60% виборців отримував Віктор Янукович, коли його конкуренти – Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко набирали 33% і 35% відповідно. А на виборах 2014 року Петро Порошенко обігнав найближчих претендентів учетверо, отримавши 44% голосів виборців округу.

Президентські вибори (межі округу №30)
1999 рік. II тур	Петро Симоненко – 34.95%	Леонід Кучма – 69.03%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович – 59.66%	Віктор Ющенко- 33.01%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 55.95%	Юлія Тимошенко - 35.45%
2014 рік	Петро Порошенко - 44.42%	Юлія Тимошенко - 10.67%

Що стосується партійних вподобань, то виборці округу протягом майже двох десятиліть демонстрували прихильність до "міцних господарників" у владі. У 1998 році з триразовим відривом перемогу отримує лазаренківська "Громада", а у 2002-му реванш святкують комуністи з третиною голосів виборців округу №30. Протягом наступних чотирьох виборчих перегонів перемогу отримували "списочники" Партії регіонів. Щоправда, у 2014 році підтримка "регіоналів" впала удвічі у порівнянні з виборами 2006 року. Тим не менш "Опоблок" тут святкував перемогу над Блоком Петра Порошенка (22% проти 20%).

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №30)
1998 рік	Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 44.18% Комуністична партія України - 16.65 Народний Рух України - 7.57%
2002 рік	Комуністична партія України - 30.96% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 12.03% Блок "За Єдину Україну!" - 8.59% Блок Наталії Вітренко – 7.56%
2006 рік	Партія регіонів - 44.29% Блок Юлії Тимошенко - 16.55% Блок "Наша Україна" - 5.53%
2007 рік	Партія регіонів - 45.53% Блок Юлії Тимошенко - 23.27% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА"- 7.03%
2012 рік	Партія регіонів - 30.41% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 20.81% Комуністична партія України - 19.01% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 16.63%
2014 рік	"Опозиційний блок" - 22.25% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 20.21% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 12.41% Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 9.05%

Мажоритарні кандидати мали від виборців промислового міста майже симетричну до партсписків підтримку. У 1998 році перемогу з 12,5% отримав промисловець Станіслав Сафронов з відривом від найближчого конкурента - правозахисника Станіслава Милославського менше одного відсотка. У 2002 році перемогу на окрузі одержав комуніст В'ячеслав Анісімов, підтримавши переможну тенденцію "червоних" у цьому році.

Впевнену перемогу у 2012 році Костянтина Гузенка від "Партії регіонів" можна було передбачити, адже поговорювали, що політичному зростанню Гузенка, вихідця з міліцейської середовища, допомагав екс-керівник дніпропетровських СБУ і МВС, екс-нардеп Іван Ступак, який того часу входив до найближчого оточення сімейства Вілкулів. Втім, на хвилі Революції Гідності міцні позиції Гузенка подолав управлінець з заводу "ДніпроАзот" Ігоря Коломойського - Олександр Дубінін. Він у 2014-му пішов до парламенту від БПП.

Парламентські вибори (межі округу №30)
1998 рік	Сафронов Станіслав, "Громада", голова наглядової ради Дніпродзержинського заводу продтоварів - 12.47%	Милославській Станіслав, самовисування, голова ради правозахисного об'єднання Антимафія - 11.51%
2002 рік	Анісімов В'ячеслав, КПУ, кореспондет газети "Знамя Дзержинки" – 23.55%	Колючий Микола, самовисування, голова профспілки ДМК - 21.60%
2012 рік	Гузенко Костянтин (ПР) - 32.81%	Морохов Гліб (ВО Батьківщина) - 15.36%
2014 рік	Дубінін Олександр (БПП) – 26.08%	Захорольський Олег (самовисування) – 25.99%