Як Копачі з "ЛНР" "поклали око" на надра заповідника на Дніпропетровщині

Фірма, бенефіціар якої зареєстрований на окупованій території Луганської області, подала заявку на відкритий видобуток залізних кварцитів у ландшафтному заказнику загальнодержавного значення Червона балка

Як Копачі з "ЛНР" "поклали око" на надра…

Не встигли криворіжці оговтатися від новини про дозвіл на розташування хімічного виробництва біля густонаселених районів міста, як активісти "розкопали" інформацію про ще одне підприємство, яке може знищити заповідну зону неподалік Кривого Рогу.

Фірма "КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ" планує видобуток залізних кварцитів безпосередньо на території заказника загальнодержавного значення Червона Балка. Привертає увагу те, що кінцевий бенефіціарний власник та уповноважена особа підприємства "КРИВБАС ЦЕМЕНТ ПРОМ" - Володимир Гвоздь зареєстрований у місті Ровеньки, які зараз перебувають на окупованій території Луганської області.

Офіс підприємця, за даними платформи YouControl, розташований в спальному районі Кривого Рогу у приміщенні звичайного житлового будинку в квартирі на першому поверсі. Розмір статутного капіталу складає лише 1000 гривень. Сама компанія тільки-но перетнула річний ювілей, а в активі у неї аж 11 видів діяльності – від виробництва будівельних виробів з бетону до оптової торгівлі сантехнічним обладнанням. Це, за визначенням тієї ж платформи, є показником неблагонадійності.

Згідно з нормами поточного законодавства, особам, чия реєстрація вказана на непідконтрольних Україні територіях, не заборонено реєструвати в Україні підприємства. Тим не менш, розрахунки за укладеними договорами з такими фірмами фактично неможливі, а ділові відносини з такими контрагентами можуть викликати прискіпливу увагу правоохоронних органів.

У зв'язку з тим, що з грудня 2017 року набув чинності Закон "Про оцінку впливу на довкілля", згідно з яким у процесі ухвалення рішень щодо будь-якого будівництва або ведення господарської діяльності до обговорення обов'язково залучається громада, що мешкає на прилеглій території. І саме громада, екологи, науковці та фахівці мають вирішувати подальшу долю того чи іншого промислового проекту.

Для цього компанія публічно повідомляє про наміри розпочати господарську діяльність, готує звіт ОВД (Оцінки впливу на довкілля) та оголошує про проведення громадських слухань. Повний пакет документів щодо кожного нового будівництва або підприємницької діяльності, що може вплинути на довкілля, має бути розміщений у відкритому доступі на сайті Мінекології в Єдиному Реєстрі ОВД.

Саме через цей Реєстр активісти дізналися про наміри компанії з реєстрацією на окупованій території розташувати кар'єр у заповіднику. І хоча представники екологічних організацій встигли подати свої зауваження до розробників цього проекту, криворізька наукова спільнота дізналась про наміри руйнації заповідних земель лише від громадських активістів.

Виявилось, що за оцінкою Звіту ОВД та за даними Обласного департаменту екології та природних ресурсів, територія, на який планують відкритим способом видобувати залізні кварцити, начебто не входить до охоронних зон та об'єктів природно-заповідного фонду.

Червона Балка Північна розташована на північно-західній околиці Кривого Рогу, і перебуває під охороною держави і має статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення в Україні. Загальна площа балки становить 54,3 га, її довжина - 36 км. Існує версія, що 360–400 млн років тому в районі сучасних Тернів впав метеорит і утворив кратер, на місці якого тепер і розташована балка Північна Червона.

Серед 360 видів рослин, які тут представлені, 46 видів – охоронних, з них 8 занесені до Червоної книги України, а 28 мають обласний охоронний статус. Незважаючи на це, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначив, що нібито не володіє інформацією про рідкісні рослини на місці майбутнього видобутку копалин.

До того ж, автори Звіту надали картографічні данні у низькій якості та продемонстрували лише місце залягання родовища корисних копалин, чим практично позбавили громаду можливості візуально оцінити межі розташування ділянки з видобутку кварцитів. Але ж на вказаній території планується не тільки видобуток, але й розміщення кількох відвалів, автопарку, технологічних будівель, доріг тощо.

Місцеві спеціалісти з природно-заповідного фонду розробили свою карту, взявши всі наявні данні із Звіту ОВД та показали справжню площу майбутнього кар'єру.

Про сумнівні наміри луганських підприємців може свідчити те, що повідомлення про початок громадських слухань були розміщені в маловідомих місцевих виданнях. Розробкою Звіту ОВД чомусь займалася головний експерт філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза", розташованої у Черкаській області, обґрунтування Звіту також було замовлено на Черкащині. Коментуючи цей факт, заступник голови громадської спілки "Екологічна рада Криворіжжя" Едуард Горевий зазначив, що документ "експертизи" не містить жодної конкретики та підготовлений "на рівні курсової роботи третьокурсника".

19 липня громадські слухання таки відбулися під головуванням начальниці управління Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА Євгенії Попович, на яких громада та присутні представники екологічних організацій одностайно відхилили наданий Звіт.

В той же час, науковці продовжують відстоювати заповідну територію. Цілком зрозуміло, що співіснування заказника і кар'єру є неможливим. Сьогодні можна ставити питання про порушення статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", яка забороняє діяльність, що суперечить цілям створення заказника та статті 252 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду".

Згідно з Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення "Балка Північна Червона" (затверджене начальником Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області М. В. Шлапаком 01.12.2000 року) у п. 3.1 містить заборону на всі види робіт, що можуть призвести до втрати наукової, господарської та естетичної цінності природного комплексу заказника.

Наукова спільнота нагадує, що рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 № 176-8/VIІ "Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області" Балка Північна Червона не просто включена до цієї Схеми, а і відіграє у неї ключову роль. Екологічні організації та наукова спільнота Кривого Рогу звернулися до Мінприроди та Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вимогою забезпечити захист заказника та не надавати дозвіл на розробку кар'єру, а також ініціювати службове розслідування у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Дніпро

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme