Інвентаризація і реставрація: Як у Дніпрі рятують історичну спадщину міста

У Дніпрі 2020 рік сміливо можна назвати роком прориву у питання збереження історичної спадщини. Роками це питання буксувало через певні причини – від небажання влади взагалі опікуватися цим питанням до бюрократичних моментів. Проте ситуація зрушила з місця. До повної перемоги ще дуже далеко, але певні маячки вже проглядаються. Наприклад, у Дніпрі затвердили історико-архітектурний опорний план. Також фахівці провели моніторинг пам'яток архітектури в Дніпропетровській області. Новий історико-опорний план розробила київська компанія з залученням дніпровських фахівців. Через небажання окремих власників землі, на якій знаходяться передбачувані пам'ятники культури, пускати фахівців на свою територію, опорний план має деякі недоробки. А згодом їх мають усунути.

Цар-балкони і утеплення – поза законом

На даний момент у Дніпрі близько півтори сотні будинків, якими опікується управління охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. Очолює управління Надія Лиштва. За її словами, за роки незалежності було втрачено кілька об’єктів культурної спадщини. І тут причини дві – або ці будівлі без нагляду і руйнуються природним шляхом, або самі мешканці будівель спотворюють їх своїми діями, бо навіть встановлення металопластикових вікон в такі будинки завдає значної шкоди об’єктам культурної спадщини, не кажучи вже про цар-балкони та інші надмірності, які прибудовують люди.

Як приклад – У Дніпрі з історичної будівлі №22 на вулиці Писаржевського помітили самовільно збудований балкон. Балкон до будівлі 1934 року прибудував власник квартири на першому поверсі. У підсумку  демонтували, але в цілому історичні будівлі залишалися беззахисними.

22 грудня цьому вже поклали край. Виконком Дніпровської міської ради затвердив регуляторний акт "Умови опорядження та утримання фасадів будівель і споруд на території м. Дніпра в межах історичних ареалів і на об’єктах культурної спадщини поза межами історичних ареалів". Встановлюється єдиний порядок оформлення документації з ремонту, реконструкції, консервації, реставрації та реабілітації фасадів житлових і нежитлових будівель, споруд, поводження з ними та їх елементами. 

В останньому випадку буде заборонено будувати "цар-балкони" і встановлювати інші конструкції, надбудови і т.і., а також робити отвори для вікон та дверей там, де вони не передбачені. Не можна буде вивішувати на фасадах історичних будівель кондиціонери, а також робити будь-які дії з балконами. Існуватимуть обмеження також щодо утеплення фасадів будівель – зокрема, робити це шматками, внаслідок чого на будівлі з'являються різнокольорові фрагменти, буде заборонено. 

Коломойський "награвся"

Одним з елементів боротьби за збереження культурної спадщини Дніпра стало встановлення спеціальних охоронних табличок на пам’ятки архітектури. Ця робота ведеться системно, і на даний момент встановлено вже близько півсотні таких табличок. Процес цей розпочався рівно рік тому – у грудні 2019 року.

"Уперше в історії міста (мабуть з часів Незалежності) за бюджетний кошт, на виконання закону "Про охорону культурної спадщини", замовлено охоронні дошки для встановлення на пам'ятках культурної спадщини", - повідомила тоді Лиштва.

Проте ці таблички не завжди рятують пам'ятки від відвертого вандалізму. Так, у Дніпрі руйнують будинок в районі проспекту Яворницького, 27, при цьому на будівлі є табличка, яка засвідчує, що старовинний особняк є пам'яткою архітектури. Зокрема, ведуться будівельні роботи і розбиваються стіни будівлі. Що відбувається всередині – невідомо.

У свою чергу, Лиштва повідомила, що в курсі цієї ситуації, але є проблеми з її вирішенням.

"Знаємо про цю ситуацію, але фірма-власник не існує за своєю адресою реєстрації, телефони не відповідають, пошта теж. Цими роботами зараз займається СБУ, приходили на тому тижні якраз", – зазначила вона.

Ще одним "фрагментом безкультур'я" можна вважати знамениту будівлю  "Англійського клубу" у Дніпрі, на фасаді якої руйнується старовинна ліпнина. Але тут власник відомий.

"Я не знаю, що більш наглядно показує культурне провалля ніж фрагмент декору Англійського клубу станом на 2020 і станом на 1890-ті. Може це провалля й стало причиною, з якої ІВК (Коломойський, - прим. ред.) награвся будівлею пам'ятки і кинув на призволяще. Нашарування фарби і нашарування безкультур'я", – написала вона.

Англійський клуб у Дніпрі було відкрито у 1838 році для проведення балів та інших заходів для еліти. На даний час історична будівля перебуває у занепаді.

Реновація для нащадків

Попри великі труднощі із збереженням та відновленням культурної спадщини Дніпра існують і зворотні приклади, коли історичні будівлі оживають і набувають нових фарб. Хоча процес реставрації дуже тривалий і складний. Спочатку доведеться замовити інженерний огляд, щоб зробити проектну документацію. І все це потім затвердити у різних інстанціях. Сама проектна документація разом із реставраційними роботами може обійтися у суму понад 10 млн грн. Ситуація ускладнюється ще й ти, що лише окремі фірми мають дозвіл на відповідні роботи на пам’ятках.  

Але в даному випадку, як то кажуть, було б бажання. Наприклад, у Дніпрі У Дніпрі провели реновацію Катеринославської суконної фабрики. На будівлі з'явилася архітектурна підсвітка фасаду, також передбачаються незвичайні елементи архітектури – зокрема, велика долонь.

 Катеринославська суконна фабрика - пам'ятка архітектури національного значення. Закладка і споруда фабрики відбулися на початку 90-х років 18 століття під керівництвом генерал-фельдмаршала, князя Потьомкіна.

Будівництво було закінчено в короткий термін. Головний корпус був побудований в класичному стилі. Автора, який зробив проект фабрики остаточно не встановлено. За одними даними, воно належить архітектору Ф.І. Волкову, але є й інша думка, що автор –  архітектор В.П. Стасов, який був в ті роки головним архітектором Катеринослава.

На сьогоднішній день в планах проведення аварійних та реставраційних робіт ще на кількох об’єктах культурної спадщини Дніпра. Головне, щоб цей процес залишався системним і послідовним.