Госпітальєрка і генерал: Хто пройшов у Раду від Дніпропетровщини по списках партій

У списках п’яти партій, що пробилися до Верховної Ради кількість депутатів, які пов’язані із Дніпропетровщиною, можна перерахувати по пальцях однієї руки, передає Depo.Дніпро.

Партія "Слуга народу"

Владлен Неклюдов (№36 у списку) – народився 13 жовтня 1973 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Прокуратура Дніпропетровської області, безпартійний, проживає в місті Дніпрі.

Юрій Кісєль (№43 у списку) – народився 28 лютого 1963 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, директор, ТОВ "Растро", безпартійний, проживає в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Микита Потураєв (№97 у списку) – народився 4 вересня 1970 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, директор, ТОВ "Фокус Медіа", безпартійний, проживає в місті Дніпрі

Дмитро Припутень (№101 у списку) – народився 23 травня 1986 року, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, доцент кафедри загально-правових дисциплін, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ України, безпартійний, проживає в місті Дніпрі.

Оксана Дмитрієва (№106 у списку) – народилася 26 квiтня 1980 року, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, головний лікар, ТОВ "Статус Дент", безпартійнa, проживає в місті Дніпрі.

Партія "Європейська Солідарність"

Михайло Забродський (№4 у списку) – командувач високомобільними десантними військами Збройних Сил України, генерал-лейтенант і Герой України Михайло Забродський народився у Дніпропетровську у 1973 році. З 1989 по 1994 навчався у військово-космічній академії імені О. Ф. Можайського у Санкт-Петербурзі. Служив у російському війську. Після повернення до України почав службу у 95-й окремій аеромобільній бригаді на посаді командира взводу.

В 2013 році став командувачем 95-ї бригади (м. Житомир). 95-та бригада під час війни на Сході відзначилася багатьма подвигами та військовими успіхами.

В березні 2015 року Забродського призначено командувачем Високомобільних десантних військ України. У цьому статусі він  командував українськими силами у ході боїв за Мар'їнку.

Яна Зінкевич (№7 у списку) – командир медичного батальйону "Госпітальєри". Зінкевич народилася 2 липня 1995 року в місті Рівне. Закінчила Харківський навчально-виховний комплекс "Колегіум".

До війни на Сході готувалася до вступу в медичний університет. У 2017 році мрія здійснилася: Яна Зінкевич вступила до Державної медичної академії Дніпра. Але з початком АТО в 2014 році рушила на Схід. Особисто витягла і врятувала більше двох сотень поранених українських солдатів з передової. 

У 2015 році, перебуваючи в автомобілі медичного батальйону "Госпітальєри" на трасі Дніпро-Донецьк стала жертвою ДТП. Яна отримала травми не сумісні з життям, але провівши кілька місяців у лікарні змогла вижити. В результаті ДТП має довічну інвалідність і пересувається на інвалідному візку.

27 травня 2016 року Яна Зінкевич одружилася з 27-річним Максимом Корабльовим. Весільна церемонія відбулась у Воронцовському парку Дніпра. Яна вирішила зберегти своє прізвище. Молодята прибули на весілля на реанімобілі та в супроводі побратимів Яни.

Партія "Батьківщина"

Юлія Тимошенко (№1 у списку) – є керівником партії "ВО "Батьківщина" вже 20 років. Вона народилася у Дніпрі 27 листопада 1960 року в родині Володимира Абрамовича Григяна та Людмили Миколаївни Телегіної. 

В розквіт радянської перебудови, у 1988 році, разом з чоловіком Олександром Тимошенком подалася у бізнес, відкривши кооператив, що надавав населенню послуги відеопрокату. У 1991 році вони створили корпорацію "Український бензин". Саме це підприємство згодом стало базою для "Єдиних енергетичних систем України" – одного з найбільш потужних гравців на ринку природного газу.

Під чуйним наставництвом тодішнього лідера партії "Громада" Павла Лазаренка Тимошенко вперше стала нардепом у 1998 році, обравшись по мажоритарному округу в Кіровоградській області. З того часу прізвище Тимошенко стало одним з найбільш згадуваних в контексті української політики.

Пройшовши через кілька виборів Тимошенко вдалося здобути у парламаменті підтримку і двічі стати прем'єр-міністром - у 2005 та у 2007 роках.

Програвши у 2010 році на виборах Януковичу, Тимошенко заразом програла і свою свободу. В 2011 році Печерський суд столиці засудив Тимошенко до 7 років в'язниці за перевищенні службових повноважень під час укладання у 2009 році угод з Росією про постачання та транзит газу. Тимошенко поїхала у Качанівку, а її рейтинг стрімко покотився вниз.

На волю Тимошенко вийшла у 2014 році, потому як було повалено Януковича. Появу Тимошенко на сцені Майдану у інвалідному візку та на підборах було сприйнята вельми неоднозначно. Відчувалося, що її авторитет за роки відсидки зазнав нищівних уражень. В той момент всім здавалося, що Юля вже відіграла свою партію і має піти на тиху пенсію колисати онуків. 

Але вже у 2018 році Тимошенко стала чи не найбільш ймовірним претендентом на посаду президента. І зараз, хоч і програвши чергові перегони, готується знову завести свою політичну силу до парламенту, аби спробувати утворити там нову коаліції і вчергове очолити Кабмін.

Нагадаємо, за підсумками екзит-полу Олександр Вілкул не стане нардепом.