Генплан Дніпра: Як для міста намалювали нові мости і гілки метро

У Дніпрі обговорили, з одночасним внесенням змін, проект генерального плану міста до 2046 року – документу, який визначатиме напрямки розвитку мегаполісу на найближчу чверть століття, а тому цікавий не тільки фахівцям, але й мешканцям Дніпра. Розробив проект Державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто". І хоча автори запевняли, що революційного нічого в ньому немає, деякі моменти виглядають надто фантастичними з огляду на сьогоденність – хіба що за 25 років ситуація докорінно зміниться. Крім того, місцеві архітектори розкритикували Генплан Дніпра по кільком позиціям.

Метро уздовж і поперек міста

Існує велика вірогідність того, що до 2046 року місто буде "відкочуватися" від статусу мільйонника. За прогнозними показниками, населення складе близько 832 тис. жителів. Щоправда існує і мільйонний прогноз, але це за певних умов. Як би там не було, а мешканців Дніпра цікавить те, з чим вони стикаються кожного дня – наприклад, громадський транспорт.

Тут оптимізму багато. У сфері роботи маршруток і електротранспорту можливі косметичні зміни, а прорив чекає з іншого напрямку. Перша гілка метрополітену, яка на даний час будується, до 2046 року може простягнутися до Південного вокзалу, житлових масивів "Тополя" та "Сокіл". А ось друга має пролягти від вул. Шинної до вул. Харківської.

Крім того, передбачається створення міської електрички. З одного боку вона може пройти від Усть-Самарського мосту до Південного вокзалу. З іншого – здійснити доставку пасажирів з "Перемоги" до метро.

Розвантажити центр Дніпра

Не менш цікавими виглядають і плани щодо розбудови транспортних розв'язок.  До 2046 року заплановане будівництво кількох нових доріг та тунелю під центральною частиною міста. Нова магістраль має поєднати проспекти Гагаріна та Богдана Хмельницького, переходитиме у тунель, який планують збудувати від вулиці Чернишевського з виходом на заїзд до Нового мосту. Виїзд на магістраль розташовуватиметься в районі стадіону "Олімпійські резерви".

У Генплані Дніпра є також згадка про будівництво нового мосту.  Він має розташуватися в районі вулиці Павлова, що проходитиме через острів Файнберга до вулиці Скрябіна. До мосту з вулиці Криворізької має вести нова магістраль. Усі ці об'єкти пропонуються до реалізації як заходи для розвантаження центр міста.

Землю під забудови шукатимуть у промзонах

Будівництво нового житла – проблемна тема для міста. Його катастрофічно не вистачає навіть з урахуванням песимістичних демографічних прогнозів. Під нововобудови вільної землі у місті є лише 66 га, тоді як планується виділити майже на 100 га більше. Дефіцит територій пропонують покривати за рахунок промислових зон. А взагалі планується будувати житло як на правому березі – від Набережної Заводської і проспекта Поля, так і на лівому берега – в районі Мануйлівського проспекту.

Потрібні території і під парки та зелені зони. "Площа міста становить 40,5 тис. га. З них 4,3 тис. га становить лісовий фонд і ще 856 га – парковий. Це лише 56% від потреб міста в паркових зонах. За рахунок вільних територій їх площа треба подвоїти", – зазначив заступник начальника "Діпроміста" Володимир Муха.

Особливо сумна картина, за його словами, – з прибережними рекреаційними зонами. 47 га міських пляжів слабо використовуються, вимагають приведення до ладу і залучення інвесторів.

Без розкопок будувати не можна

Розраховуючи на живих, автори проекту Генплану Дніпра подумали і про тих, хто не доживе до 2046 року. Йдеться про міські кладовища. На даний час у місті діють 23 частково закритих і 2 діючих кладовища – у Краснопіллі і по вулиці Мукачівській. У проекті Генплану передбачається подальше освоєння і розширення цих територій. Загалом потреба в територіях під кладовища складе додатково близько 235,7 га. Зараз під кладовищами в місті працює близько 450 га. Через дефіцит землі знову пропонують збудувати крематорій. Розмістити крематорій з колумбарієм пропонується на території кладовища по вулиці Мукачівській.

До генерального плану також включений пункт, який передбачає охорону місць боїв часів Другої Світової війни від безконтрольної забудови. У Дніпрі визначені два місця, у яких Червона армія форсувала річку Дніпро під час Другої Світової війни у 1943 році.

Місце форсування на вулиці Набережна Заводська вже частково забудоване. Подальша забудова буде можлива лише після дослідження археологами та відсутності решток бійців, що загинули під час форсування. На другому плацдармі на території житлового масиву Придніпровськ та острові Слави також очікують знайти останки загиблих бійців. Велику кількість загиблих очікують знайти при дослідженні безіменного острова поряд із островом Слави. 

Ложка дьогтю у бочці з медом

Якщо обговорення Генплану Дніпра відбулося з позитивним настроєм, то професійна спільнота Дніпра сприйняла його неоднозначно. Відомий дніпровський архітектор Тетяна Демченко, наприклад, розкриктикувала роботу колег і звернула увагу на певні моменти. Зокрема на прокладення магістралей у житлових кварталах, забудову зелених зон і будівництво тунелю під метро. "Яка може бути корпоративна етика при такому свавіллі? Цей новий Генплан киян треба виправляти, і терміново! Архітектори, проектанти і просто ті, хто розуміє схеми, громадяни Дніпра! – написала вона. – Дивіться свої райони, дивіться місця новобудов – це майбутні висотки на місці, можливо, ваших будинків. Дивіться транспортні магістралі по ваших вулицях! Дивіться тунель під метро/над метро! Дивіться забудови зелених зон!"

Таким чином, можна прогнозувати, що Генплан Дніпра стане предметом палких дискусій і професійних суперечок, перед тим, як документ винесуть на затвердження. А поки що він виглядає більше фантастичним, але не дуже реальним.

Фото: Gorod.dp.ua