Вибори-2015: Як святі та греки не дають перейменувати Дніпропетровськ

Резонансна "голосувалка" на сайті Дніпропетровської міськради з'явилася із варіантом старої назви не випадково. Насправді тема перейменування міста - дуже приваблива "фішка" для декількох потужних політконкурентів. І наразі найбільш активно розгортається агіткампанія саме за збереження назви "Дніпропетровськ".

Місцеві депутати практично не беруть участі в роботі комісії з перейменування при міськраді, не висловлюють чіткої позиції і вочевидь прагнуть відкласти конфліктне рішення своїм наступникам, "дотягнувши" прийняття рішення з перейменування аж до дати місцевих виборів.

Першим активність щодо збереження назви "Дніпропетровськ" почав розводити ймовірний кандидат у мери міста Олександр Вілкул, який ще не так давно був "зіркою" команди Януковича-Ахметова. Це не дивно, адже більшість з його потенційних виборців - люди "старого гарту", для яких зміни - це стрес, підігрітий гаслами про дороговизну перейменування, яка позначиться на гаманцях кожного містянина.

Вілкул, який поки що позиціонує себе як голова фонду "Українська перспектива", пропонує "вкласти" в назву "Дніпропетровськ" інше семантично-"сакральне" значення: комуніста "Петровського" замінити на святого Петра.

Втім, ідея збереження старої назви, наповненої новим сенсом - не нова. Відобразити в ній скелясті береги Дніпра (з грецької "петрос" - камінь) і раніше пропонував історик Максим Кавун, а також не раз озвучував народний депутат від Блоку Порошенка, екс-мер Дніпропетровська Іван Куліченко. 

Вілкул навіть оголосив конкурс на реконструкцію Привокзальної площі: замість досі розташованого там пам'ятника Петровському - поставити фігуру апостола Петра. Це виглядає так, ніби опозиціонер уже відчуває себе господарем міста. Він не лише оголошує нагороду за кращий проект у 100 тис.грн., а й впевнений, що проект отримає всі необхідні узгодження в місцевих канцеляріях. 

Саме "екс-регіоналу" відводять нішу "міцного господарника" в боротьбі за крісло мера. Його екс-однопартієць, чотирикратний мер Дніпропетровська, а нині - нардеп від БПП Іван Куліченко, якого ще навесні називали найбільш вірогідним кандидатом в очільники міста, схоже, поки не наважився вп'яте сісти у це крісло. Хоча, після обрання народним депутатом він періодично продовжує працювати в своєму кабінеті у Дніпроміськраді.

Один із найбільш активних претендентів на крісло мера - Борис Філатов, ще навесні почав опитування дніпропетровців щодо перейменування. По суті, тоді й стартувала його передвиборча кампанія, адже під виглядом дослідження громадської думки по всьому місту стояли намети з його ім'ям. Дізнавшись, що варіант "Дніпропетровськ" - в безумовних лідерах, "гасконець", схоже, облишив ідею піаритися на такій непростій і болісній для городян темі.

Тепер між "порошенківцями" та членами команди Коломойського ніби йде змагання - хто "делікатніше" підійде до цієї теми. Протеже Корбана, в. о. міського голови Галина Булавка, за словами її підлеглого, "євромайданівця" Вадима Шебанова, стала ініціатором внесення назви "Дніпропетровськ" до славнозвісної "голосувалки". Мовляв, народ не хоче перейменування - давайте його послухаємо.

Проте опитування навряд чи можна назвати репрезентативним. Навіть ІТ-спеціалісти міськради визнають, що система може приймати скільки завгодно голосів з одного і того ж комп'ютера. Та й голосувати може будь-який інтернет-користувач, незалежно від того, в якому місті він живе. Крім того, наявність варіанту "Дніпропетровськ" багатьох мотивує не обирати нову назву, а голосувати за стару, вже звичну. На її тлі просто "Дніпро" виглядає несерйозно, "Січеслав" - надто шароварно, а інші варіанти і геть не йдуть у порівняння: "Новий Кодак" чи "Кодак", "Дніпрополь", "Дніпровськ", чи "Святослав".

Подібні опитування проходять і на багатьох інших регіональних сайтах - проте їхні результати ніхто з місцевої влади до уваги брати не збирається. А на одному із анонімних форумів запустили кампанію на підримку варіанта "Січеслав", за який користувачі за одну ніч "накрутили" йому півтисячі голосів і самі зізналися в цьому. Щоб показати "правдивість" подібних опитувань.

Прихильники старої назви апелюють: "нас не запитали", "в країні війна, грошей нема", "чиновники це вигадали, щоб нажитися на переоформленні документів", "власників нерухомості і підприємців почнуть масово ошукувати шахраї, які мають доступ до переоформлення документів". Втім, замість розвіяти міфи і попередити про справжні ризики, міська влада тепер слухає підігріті Вілкулом нарікання.

В той же час в міській раді спостерігаються кволі спроби нарешті переконати людей, що перейменування - справа буденна і не затратна. На сайті міськради з'явилося роз'яснення від Мінюсту за підписом Г.Булавки, де вказано, що своїх прав на майно ніхто не втратить, міняти документи закон не вимагає. На фоні агіткампанії ці кволі спроби чиновників виглядають мізерними.

Паралельно здіймаючи тему місцевих референдумів, екс-регіонали обіцяють людям повернення права вирішення таких важких рішень, яким є перейменування. Проте і тут Вілкул просто заграє з виборцями. Навіть якщо уявити, що парламент ухвалить один із варіантів закону "Про місцеві референдуми" (а всього у Раді лежать три таких законопроекти), часу на його підписання, організацію та проведення - навіть за варіантом Вілкула - знадобиться значно більше, ніж лишилося до місцевих виборів. А там, вочевидь, і необхідність гратися народними настроями відпаде. До того ж, за законопроектом Вілкула-Шпенова, питання про перейменування можуть виноситися лише на консультативний референдум, який, по суті, має таку ж саму вагу, як і громадські слухання, які на результат остаточного рішення мають хиба що гіпотетичний вплив.

Щодо лав прихильників перейменування, то серед них також немає єдності. Найбільшої популярності набирають варіанти "Січеслав" або "Дніпро". Засідання комісії з перейменування подекуди нагадують збори "міських божевільних", де окремі активісти вперто стоять на своєму та не хочуть чути альтернативної думки.

Виважену позицію з приводу перейменування висловлює речник дніпропетровської єврейської громади Олег Ростовцев. Він - за важливість і неминучість декомунізації. Не слід забувати, що саме в дніпропетровській Менорі - найбільшому єврейському центрі у Європі, розташований "Музей Холокосту", в якому зібрані страшні свідоцтва злочинів збочених ідеологій, однією з яких і є комуністична.

Проте Ростовцев закликав не нагнітати напругу в суспільстві "тотальною українізацією" і не насаджувати замість одної тоталітарної ідеології іншу: "Ми показали, що ми - громадянська нація. Тут люди йдуть битися за Україну, дуже часто не знаючи української мови, не бажаючи знати українську культуру та історію, - зазначив він. - Чому я проти такої тотальної українізації в назвах вулиць - бо це створює великій кількості людей відчуття, що їх знову ґвалтують, що можна просто взяти і поміняти, як це робили комуністи. Мені не подобається комунікація в декомунізації".

Тож, до 21 листопада в дніпропетровців залишається шанс самим обрати назву свого міста. Чи то місцеві "любителі стабільності" запропонують перейменувати Дніпропетровськ на Дніпропетровськ, чи то проголосують за "Дніпро" чи "Січеслав", остаточне рішення в цьому питанні все одно буде прийматися народними депутатами.

На цьому наголосив учасник робочої групи з розробки пакету законів про декомунізацію Тарас Шамайда: "Назва "Дніпропетровськ" є поза всяким сумнівом комуністична, місто назване на честь діяча комуністичного режиму Петровського. І приплітати тут святого Петра, чи ще будь-якого Петра, Петрика чи Петруся - це знущання з закону і здорового глузду".

Тож зараз кричати про недоцільність перейменування - все одно, що кидати камінці в небо, намагаючись влучити у літак, який летить за заданим маршрутом на автопілоті.