Як і для кого в Україні "вмирають" хокейні клуби-одноденки

Криворізький хокей

Криворізький хокей на спортивній карті України з'явився в грудні 2012 року, коли за програмою "Хокей України" в місті була побудована льодова арена, а на базі ДЮСШ №1 з вересня 2012 року відкрили відділення хокею з шайбою для сотні дітей. Тоді ж створили Криворізьку Федерацію зимових видів спорту, яка взяла на себе більшу частину фінансового навантаження. Льодова арена утримувалася коштом міського бюджету, а екіпіровка юних хокеїстів, лягла на плечі батьків, які ще й частково фінансували тренувальні збори, виїзні ігри, турніри та чемпіонати.

Сеанси масового катання, що практикуються на аренах, не покривають навіть витрат на електроенергію. Частково ситуацію рятують аматорські команди, яких у Кривому Розі – чотири: вони сплачують оренду за тренування і змагання на льоду.

Тож, знайти спонсора, та ще й небайдужого до хокею, є заповітною мрією кожного батьківського комітету дитячої команди.

"КРИВБАС" у Кривбасі

Інформація про появу професійного хокейного клубу "Кривбас" в березні минулого року для хокейної громадськості міста стала великою несподіванкою. Батьківські комітети всіх криворізьких дитячих команд покладали на цей клуб великі надії. Втім, з самого початку викликала низку питань особистість основного спонсора і власника клубу, який раніше не був помічений у хокейних колах. Але новий президент майбутнього клубу Олександр Шевченко зі своєї сторінки в "Фейсбук" запевнив: "Хочеться зробити, крім дорослої команди, дитячу, закупити всім форму і зробити все це безкоштовно для батьків". Так що команду на криворізькій льодовій арені чекали з нетерпінням, хоча і побоювалися, що часу для дитячих тренувань в розкладі стане менше.

Побоювалися не дарма. Дуже швидко стало зрозуміло, що новоспечений клуб не збирається розвивати криворізький хокей, і дитяча школа, яку потіснили дорослі хокеїсти, керівництву клубу не цікава. Клубу був потрібен тільки лід, і як тільки він його отримав на досить вигідних для себе умовах, всі колишні обіцянки швидко забулися. Діти залишилися без роздягальні, у них скоротили тривалість тренування і відібрали зручний вечірній час для занять. Замість цього всього хлопчаки отримали можливість безкоштовно дивитися справжній хокей і робити селфі з гравцями клубу.

Склад ХК "Кривбас" був підібраний досить сильний, тому ще на старті стало зрозуміло, що бронза Чемпіонату України сезону 2016-2017 команді забезпечена. Уже в кінці грудня стали просочуватися чутки про проблеми в клубі. Хокеїсти скаржилися, що не отримують вчасно зарплати. На виїзді в Білу Церкву гравці "Кривбасу" демонстративно "злили" гру. Керівництво клубу запідозрило змову, і як підсумок незабаром в пресі з'явилася інформація про те, що хлопці крадуть і продають ключки. Скандал вийшов гучний, з частиною гравців були розірвані контракти. Склад омолодили, прийшли гравці, які не потребують високих зарплат, і "Кривбас", абияк дотягнувши до жаданої бронзи, розпустили на канікули. Як виявилося, продовження в новому сезоні клуб не отримав. Тож, криворізький колектив виявився черговою командою-одноденкою.

За однією з версій такого сценарію, у спонсора криворізької команди, власника мережі гральних залів в Конотопі, Одесі та Василькові, в яких під маркою лотереї "Дрім-лото" розцвів нелегальний ігровий бізнес, настали скрутні часи. На початку 2017 року поліцейські рейди похитнули стабільність грального бізнесу, що, напевно, і вплинуло на подальше фінансування хокейної команди. Криворізькі підприємці не ризикнули вкладати гроші в команду, на формі якої красувалася емблема "Дрім-лото", міська влада не продовжила договір оренди льоду на колишніх умовах, і власник клубу відмовився від участі в новому сезоні.

Не допомогло ні звернення фанатів "Кривбасу" в міську адміністрацію з проханнями підтримати команду, ні бронзові успіхи скоростиглого колективу. Команда не бере участі в Українській хокейній Лізі сезону 2017-2018. Наразі хокейна тема в Кривому Розі продовжується у дитячих командах і серед численної армії аматорів.

Звідки ключки ростуть

Україна ніколи не була хокейної державою, адже це обумовлено кліматичним чинником. У нашій країні немає довгих морозних зим, коли льодові майданчики заливаються у кожному дворі і тримаються з листопада по березень.

Тож, для розвитку хокею в Україні потрібні льодові катки і тренери, стабільний графік змагань і турнірів, а також єдина програма для ДЮСШ і хокейних секцій. При цьому, у молодих хокеїстів має бути розуміння того, в яких клубах грати і які кольори прапора захищати.

Більшість міст України може тільки мріяти про хокей. Поки стабільною підготовкою хокеїстів можуть похвалитися в Києві, Харкові, Дніпрі, Кременчуці, Херсоні, Новояворівську, Дружківці і в Білій Церкві. Там є хокейні майданчики зі спеціальною розміткою, багато аматорських команд, а деякі з них навіть можуть похвалитися наявністю гравців, які ще недавно грали на професійному рівні. Найбільше таких хлопців в Києві, але, як не дивно, професійної команди в столиці немає.

Відродити інтерес до хокею повинна була Державна цільова програма "Хокей України", ухвалена в 2008 році.

Відповідно до цієї урядової ініціативи, до 2017 року в країні повинно було бути побудовано 60 льодових ковзанок і створено стільки ж хокейних секцій. Але програму вдалося виконати лише на п'яту частину - з заявленої кількості льодових арен було побудовано лише 11. Ковзанки отримали Київ, Харків, Донецьк, Луганськ, Дружківка, Біла Церква, Дніпро, Херсон, Калуш і Кривий Ріг. У цьому списку повинен був бути ще Севастополь, але там арену відкривали вже окупаційна влада. Після початку війни Програма була згорнута. Але навіть такого невеликого зусилля вистачило для того, щоб залучити до хокею величезну кількість хлопчаків.

Наразі в Україні стабільно функціонують тільки два хокейних клуби. Перший - ХК "Донбас" одіозного регіонала Бориса Колесникова, правої руки Рината Ахметова і одного з кураторів підготовки Євро-2012. А другий - ХК "Кременчук", власник якого Сергій Мазур, полтавський підприємець, який прославився виробництвом контрафактного спирту марки "Олександрія БЛІГ". На підході - молодь з білоцерківського "Білого Барса" і новояворівські "Галицькі леви". За цими командами також стоять спонсори, які вкладають кошти в розвиток своїх клубів. Інша маса - це здебільшого команди "на один сезон", завдання яким відбувається, так би мовити, імітація внутрішнього чемпіонату, для того, щоб збірна України не вилетіла зі складу учасників Чемпіонату світу з хокею з шайбою.