Будівництво метро у Дніпрі: Що вдалося за рік і коли запустять другу чергу

Будівництво другої черги метрополітену Дніпра стало головним інфраструктурним проектом для міста у 2021 році. Передусім тому, що за рік був досягнутий більший прогрес, ніж за усі попередні роки. Три станції, які з’єднають залізничний вокзал з центром і нагорною частиною міста, розміщені на різній глибині, матимуть різний вигляд, але кінцева мета – запуск другої черги, став вже не віртуальною мрію, а набув реальних форм.

Більше грошей і два роки добудови

Метро у Дніпрі відкрили понад 26 років тому – 29 грудня 1995 року. Перша лінія з’єднує житловий масив Покровський з вокзалом. Цього року перевезено понад 4 мільйони пасажирів. Але вся увага зосереджена саме на добудові нової лінії. І тут велике значення мають гроші. У бюджеті міста на 2022-й рік врахована субвенція з держбюджету.

"Стосовно субвенції на метро – вона зросте на 270 млн грн і складе 370 млн грн. Це сталося завдяки домовленості міської влади з Кабміном. Збільшення субвенції підтримав і міністр фінансів Сергій Марченко, і депутати профільного комітету Верховної Ради", – зазначив заступник міського голови Дніпра Володимир Міллер.

Слід зазначити, що це субвенція із загального фонду бюджету. А ще 1,1 млрд грн надійде за рахунок інших джерел зі спеціального фонду – передусім, це кредитні кошти ЄБРР. Тобто фінансування будівництва достатньо, щоб і надалі тримати високий темп будівництва.

На даний час проходка складає близько 200 метрів на тиждень. Метробудівці запевняють, що таких темпів не було навіть за радянських часів. Якщо не буде гальмування процесу, то вже в середині 2023 року пройдуть усі 8 кілометрів тунелів, а також зведуть усі три станції. А далі почнуть прокладати інженерні мережі, робити оздоблювальні роботи на станціях і будувати всю необхідну інфраструктуру. Таким чином, у грудні 2024 року вже можна буде розраховувати на запуск нових ліній.

Історична збійка і найглибша станція

 У 2021 році, а саме у квітні, на будівництві метро сталася подія, яку назвали епохальною – збійка тунелів. У шахтному стовбурі №1 на розі проспекту Яворницького і вулиці Столярова з'єднали другий тунель між станціями "Вокзальна" та "Театральна". З моменту початку будівництва другої гілки метро у місті це була перша збійка тунелів.

Тоді міський голова Борис Філатов навіть висловив невдоволення тим, що цю подію не помітили в Києві і навіть не привітали місто. "Якби ця подія відбулася за часів нашого радянського минулого, то про неї написали б переможні реляції усі партійні газети, центральні телеканали зняли сюжети і, як мінімум, вище республіканське керівництво особисто крутануло ручку вибухової машинки. Але зараз, за часів постправди, хайпа і ненависті, ця подія нікому не цікава", – розпачливо зазначив він.

На початок 2022 року готовність станції "Театральна" оцінюють приблизно на 45%. Там не тільки з’єднали перегінні тунелі, але й почали будувати центральну залу станції з перонами.

Щодо станції "Центральна", вихід на яку планується на Площі Героїв Майдану, то тут одна з найскладніших ділянок, тому весь рік проводилися вибухові роботи в районі будівлі мерії. Судячи з усього, найбільша активна передбачається на фінішній прямій.

Станцію "Музейну", яка розташована в районі пам’ятника Слави, історичного музею імені Яворницького, лікарні Мечникова і кількох вишів, можна вважати унікальною. Її глибина складе понад 70 метрів, що зробить її другої по глибині в Європі після столичної "Арсенальної". І саме тут розташований 72-метровий флагшток – тобто його висота така ж, як глибина станції.

Твердий граніт і каламутна вода

Головна проблема у будівництві метро Дніпра залишилася незмінною – особливості грунту. Саме тому було важливо отримати дозвіл на проведення вибухових робіт. Саме через це виник скандал: у 2020 році, ще за старого губернатора Бондаренка і колишньої облради, у мерії Дніпра звинувачували обласне керівництво у саботажі будівництва метрополітену. Зокрема, турецькій компанії Limak, яка є генпідрядником, заважали отримати дозвільні документи на проведення вибухів. На думку міської влади, без будь-яких на це підстав – Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області цілих 9 місяців не надавало згоди на проведення вибухових робіт.

Представники обласної влади аргументували затримки тим, що у Limak нібито були відсутні чотири документи. Міська рада Дніпра та генпідрядник спільно звернулися до Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України, Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку (як інвесторів цього проєкту) та інших міжнародних організацій з приводу ситуації, що склалася. У підсумку ситуація владналася.

Але якщо бюрократичну стіну зламати вдалося, з гранітною все складніше. Наприклад, під час будівництва похилого ескалаторного ходу на станції "Театральна" метробудівники натрапили на тверді граніти, що призупинило роботу.

Ще однією проблемою упродовж року була каламутна вода, яка дещо налякала екологів і мешканців міста. Вона зливалася у міський колектор, і були побоювання, що вона завдає шкоди довкіллю. Проте заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко повідомив, що нічого страшного немає. "Грунтова вода насосами піднімається наверх і скидається у дощову каналізацію. Але тут є залишки породи, і коли вони змішуються з водою, то виходить вода каламутного кольору", – сказав він.

Лисенко повідомив, що планується встановити спеціальне обладнання, завдяки якому вода попередньо буде відстоюватися, і тільки після цього її перекачуватимуть у систему дощової каналізації.

Таким чином, можна підсумувати, що будівництво метро Дніпра ще не вийшло на фінішну пряму, але просувається впевнено і системно. І якщо не будуть зсуватися терміни, то мешканці міста менш ніж за два роки зможуть увійти до нових станцій, а міська влада – поставити жирну крапку в цьому питанні. Тільки крапку, оскільки вже є плани продовження лінії метро далі – на житловий масив Перемога. Але це вже питання перспективи.

Фото: Блог Артема Костюка