Філатов без "Укропу": Чому мер Дніпра залишив "трупу бродячого цирку а-ля "Буковель"

Заява міського голови Дніпра Бориса Філатова про вихід з "УКРОПу" стала прогнозованою сенсацію, оскільки такого кроку від нього чекали вже давно. Вочевидь, саме тепер настав слушний момент: маючи стійкі позиції на своїй посаді, Філатов вже може думати про перспективи переобрання на наступний термін.

У цій ситуації партійний білет будь-якої політичної сили для нього – кайдани, які позбавляють можливості маневрувати між політичними хвилями. Особливо напередодні президентських виборів. Бо не можна навіть натякати на лояльність до будь-якого кандидата, перебуваючи у керівних органах іншої партії. "Я хотів би бути рівновіддаленим від усіх політичних партій, надто напередодні президентських і парламентських виборів. Моя партія – партія Дніпра. Мені вдається консолідувати навколо себе всіх, хто працює на благо рідного міста, незалежно від партійної та політичної орієнтації", - запевнив Філатов.

Треба визнати, що практичного зиску від перебування в лавах "УКРОПу" Філатов давно не мав. Виходячи з партії, Філатов дав зрозуміти, що для нього "УКРОП" - це скоріше політичний фетиш. Він є одним із засновником цієї партії, в її лавах перебуває багато тих, на чию підтримку він спирався – ветеранів АТО і волонтерів. І тому просто гримнути дверима не міг, тож недивно, що промову щодо розірвання стосунків з колишніми колегами очільник Дніпра закінчив словами вибачення перед останніми. Це і є головна публічна деталь його заяви – не здаватися зрадником для своїх, все інше він міг зробити більш кулуарно і без пафосу.

Традиційно у Філатова під час оголошення про вихід із партії цього пафосу було більш ніж достатньо. Тут і заяви про зраду, яку забути не можна, в історії з Геннадієм Корбаном, і репресії щодо однопартійців, яких викидали з посад, і ставлення до тих, хто сьогодні є обличчям "УКРОПу". Не випадково Філатов зробив свою заяву прямо перед тим, як партія оголосила ім'я свого кандидата в президенти – Олександра Шевченка. "Я не хочу брати участь у симулякрі, смішному й комічному заході під назвою "президентські праймеріз", коли бродячий цирк а-ля "Буковель" мандрує країною з єдиним давно визначеним кандидатом", – сказав Філатов.

Багато хто сприйняв крок Філатова як остаточне розірвання стосунків з Ігорем Коломойським і дрейфування у бік чинного президента. Сам Філатов і зізнався, що в цьому його можуть почати звинувачувати. Але, все ж таки, більш логічним буде припустити, що вихід Філатова з "УКРОПу" – крок скоріше раціональний, ніж політичний.

Про підробку статутних документів "УКРОПу", у тому числі підпису Корбана при зміні керівництва партії, про репресії щодо нелояльних керівників місцевих осередків та інші внутрішні чвари відкрито говорилося ще на з'їзді у Дніпрі у 2016 році. Тому назвати це причиною виходу міського голови Дніпра з лав "УКРОПу" теж не можна. Вагомим аргументом – так, але не причиною.

Де-факто Філатов вже давно вийшов з орбіти Коломойського, і з кожним днем ця дистанція тільки збільшується. Ще у листопаді 2017 року міський голова Дніпра в інтерв'ю телеканалу "112" заявив, що олігарх – "позавчорашній день в його житті". "Місяців десять ми не спілкуємося взагалі. Напевно, ми зрозуміли, що в даний період ми один в одному не маємо потреби. Я йому нічого не винен. Я ніколи не був у Ігоря Валерійовича на побігеньках", - сказав тоді Філатов. І за рік особливо нічого не змінилося.

У Філатова свої інтереси в цій грі. За два роки знову відбудуться місцеві вибори. У боротьбі з Олександром Вілкулом нинішній міський голова йшов під прапором мера-патріота. Зараз ця карта для Дніпра не є козирною. Рейтинг Вілкула у Дніпрі значно впав, його політична сила роздроблена і розтягнута по іншим фракціям. З іншими опонентами Філатов склав "пакт про ненапад" – на своїх умовах, але із зиском для усіх. І це був гарний плацдарм для того, щоб останні кілька років працювати над тим, аби рейтинг мера-господарника досяг рівня мера-патріота зразка 2015 року. І сьогодні, за даними різних досліджень, ця мета майже досягнута. Тому наступні два роки для Філатова важливо завершити великі інфраструктурні об'єкти – ремонт набережної і Нового мосту, будівництво метрополітену і сміттєпереробного заводу. Два роки тому він жалівся, що Дніпро не має об'їзної дороги, тепер вона є. Головний біль з аеропортом почали "лікувати" закладенням у держбюджеті 200 млн. грн на будівництво нового летовища у Соленому. Масштабний проект із тотальним оновленням міського електротранспорту вже починають реалізувати підписанням угоди про надання кредиту ЄБРР.

Таких проектів у Філатова ще чимало, і на все потрібні кошти. Чи дасть їх Тимошенко, або будь-який інший ймовірний президент? Малоймовірно. Не випадково Філатов за останній місяць зробив кілька реверансів у бік чинної влади. Наприклад, заявив, що за весь термін на посаді міського голови президент не відмовив в жодному його проханні про підтримку життєво важливих питань для міста. Крім того, напередодні, на сесії міськради при ухваленні бюджету Дніпра, він кілька разів наголосив, що саме завдяки підтримці нардепів з "БПП" місто у повному обсязі відстояло свої позиції по доходній частині – вперше за багато років.

Чи означає це, що Філатов буде працювати на виборах на користь однієї з політичних сил? Звісно, ні. Йому вкрай важливо зберегти свої позиції, як міського голови, який є господарем ситуації в рідному місті. Скоріше, це свідчить про те, що Філатов запобігатиме будь-яким політичним авантюрам, які здатні розхитати ситуацію в Дніпрі. І для цього він має усі важелі.