ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Як Коломойський тягне футбольного кота за хвіст

Фінансова ситуація у "Дніпрі" загрожує перспективам команди як на внутрішній арені, так і в євовкубках
Depo.
27 вересня 2015 18:00
ФОТО: depo.ua
Як Коломойський тягне футбольного кота за хвіст
Як Коломойський тягне футбольного кота за хвіст

Перехід провідних гравців "Дніпра" Євгена Коноплянки та Ніколи Калініча до європейських клубів, заява Євгена Селезньова про те, що його терпіння луснуло, відомості про заборгованість перед помічниками колишнього наставника дніпрян Хуанде Рамоса на рівні 900 тисяч євро свідчать про те, що фінансова ситуація у клубі, м'яко кажучи, нестабільна. Той факт, що футболісти протягом двох років не отримували преміальних, лише підтвердження тенденції.

За оцінками експертів, за останнє десятиріччя Коломойський, аби досягти фіналу єврокубків, витратив на "Дніпро" понад 300 мільйонів євро. А от заробляти клубний менеджмент так і не навчився. Тому ці інвестиції не окупилися. А сьогодні багато несподіваних речей у плані фінансів може випливсти на поверхню і вдарити по іміджу клубу.

У "Дніпрі" фінансові питання завжди були таємницею за сьома печатками. Перший скандал, пов'язаний із невиплатою зарплатні, виник 1999 року. Тоді одразу четверо провідних гравців команди опинилися на перших шпальтах українських спортивних газет - нинішній тренер футбольної  академії команди Олександр Поклонський, багаторічний ворота "Дніпра" Микола Медін, майбутній учасник чемпіонату світу 2006 року Максим Калініченко та захисник команди Геннадій Козар. Тільки акценти були зміщені - одні казали, що це революціонери, які не хотіли змиритися з тим, що їм три місяці не платять гроші, інші стверджували, що це зрадники, які матеріальні інтереси поставили вище інтересів рідного клубу.

Як би там не було, але з того часу вектор розвитку клубу різко змінився. Курс був взятий на українізацію команди під керівництвом Євгена Кучеревсього. А далі Ігор Коломойський почав реалізовувати схему: гроші - великі гроші - дуже великі гроші. За останні десять років рівень зарплати у "Дніпрі" виріс майже в п'ять разів. Якщо усередині 2000-х провідний гравець чи легіонер отримували близько 40 тисяч доларів на місяць, то той ж Євген Коноплянка перед тим, як перейти до "Севільї", вже заробляв близько 200 тисяч.

Значній кошти були витрачені на будівництво інфраструктури - від реконструкції заміської бази до будівництва "Дніпро-Арени", кошторис якої оцінюється у понад 50 мільйонів доларів.

Але треба розуміти, що суми, прописані у контракті, і  суми, які реально витрачалися Коломойським, не одне й те саме. За підсумками свого найуспішнішого сезону у Лізі Європи сезону "Дніпро" не отримав від УЄФА преміальних, оскільки ці гроші пішли на покриття боргів за будівництво стадіону. Загалом борги дніпрян за різного роду боргами вже вимірюються десятками мільйонів. У позаминулому сезоні навіть розглядався варіант, що команда, якою керував тоді Хуанде Рамос, может навіть бути недопущеною до участі у єврокубках. Але все минулося.

Слід також зазначити, що "Дніпро" регулярно програє у Спортивному арбітражному суді Лозани справи проти свої колишніх гравців. І переважна більшість з них стосується невиплати зарабітньої плати. Сюди можна віднести і ганця Дерека Боатенга, який на початку 2013 років пішов ше дальше, і звернувся до Палати по вирішенню суперечок ФІФА. Найсвіжішій приклад - бразилець Ежідіо, який встиг зіграти у матчі Ліги Європи проти "Аякса", а потім втік на батьківщину через то, що за три місяці не отримав жодного центу від "Дніпра".

Таких прикладів чимало, і вони є свідченням тактики, яку обрав Коломойський і менеджмент "Дніпра" у вирішення фінансових питань - до останнього тягнути кота за хвіст, сподіваючись або за рахунок фахових юристів викрутитися у судах, або на те, що вдасться досягти компромісу за меншу ціну. Чи просто не платити, а там як буде, так і буде.

Практика обіцяти золоті гори, але насправді платити значно менше - це тільки один бік проблем. Є інша загроза для клубу, яку не слід недооцінювати. Останніми рокам УЄФА дуже прискіпливо ставиться до слідування нормам так званого фінансового fair-play. Тобто клуби мають витрачати не більше грошей, ніж заробляють. А оскільки,на відміну від "Шахтаря" Ахметова, у "Дніпрі" Коломойського на трансферах заробляти не навчилися, це загрожує великими проблемами.

Для того, аби вийти із ситуації з найменшими втратами, потрібно або докорінно міняти підхід до ведення фінансових справ у клубі, що потребує часу і зусиль. Або відмовитися від покупки легіонерів і робити ставку на власних виконавців. В такому випадку про перспективу стати чемпіонами країни чи добитися успіху у єврокубах не доводиться. Проте Коломойський взагалі нічого не робить для виправлення ситуації - тобто в черговий раз тягне кота за хвіст, сподіваючись,що якось воно буде.