У Дніпрі Ада Роговцева розповіла пораненим про лікарів-чаклунів і анекдот про горобця

Про це Depo.Дніпро стало відомо на місці подій.

На зустріч з пораненими артистка прибула з лікарні Мечникова і пожалкувала, що там її вдалося зустрітися лише з лікарями. Проте вкотре висловила подяку дніпровським медикам за професіоналізм.

"Коли минулого року я підхопила тут запалення легенів, то думала, що вмираю. Але у Мечникова не лікарі, а справжні чаклуни – за п'ять днів я вже грала виставу, - розповіла вона. – У Києві, якщо що, я йду до знайомого лікаря, який мене потім направляє до іншого знайомого. Доводиться бігати по всьому місту, щоб отримати кваліфіковану допомогу. У Дніпрі найкращі фахівці в одному місці – хоч у Мечникова, хоч в опіковому центрі, хоч у шпиталі. Війна дала розквіт українській поезії, коли бійці і навіть їхні мами пишуть чудові твори, і українській медицині. На жаль, це дається страшною ціною".

Під час творчої зустрічі Ада Роговцева разом з донькою читала як власні вірші, так і твори Ліни Костенко, а також свого померлого сина, розповівши про тяжку долю матерів.

"Коли не стало мого сина, в мене буле відчуття, що я сама померла. З кожною загибеллю наших Героїв на Сході в Україні "помирають" матері. Найстрашніше, що багато з них не можуть поховати своїх синів, - зазначила вона. – Учора зустрілася із знайомою у музеї АТО. Вона розповіла, що коли підійшли до Краснопольського цвинтаря, де поховані неіндефіковані загиблі, фотоапарат не спрацьовував біля могил. Лише, коли відійшли на певну відстань, вдалося сфотографувати. Хлопці не хочуть, щоб їх чіпали, вони немов тягнуть руки до неба, щоб їх знайшли матері".

Ада Роговцева подякувала бійцям за їхній подвиг і закликали вибачити тих, хто робить вигляд, що в Україні немає війни.

"Ви кращі за нас, ви мудріші за нас, але коли повернетесь, вам доведеться багато прощати нам, і тим, хто сьогодні "фестивалить". Прощайте, я благаю вас, і повертайтеся живими, - сказала вона. – Я – Герой України, і маю цю зірку, але вона ніщо у порівнянні з довірою з вашого боку. Коли я була у київському шпиталі, поруч зі мною сидів молодий хлопець, який втратив ногу. Молодий, красивий, високий, він – хореограф. Уявляєте, що для цього хлопця втрата ноги. А він взяв мою руку, поклав собі на культю і зверху іншу руку поклав. Лише хвилини вистачило, щоб ми з цим хлопцем, якого я раніше не бачила, стали найріднішими людьми".

Попри серйозну розмову, Ада Роговцева знайшла можливість розрядити обстановку і розповісти анекдот, який лунав на плацу в одній з частин:

"Летить орел, крила широкі, погляд серйозний. Бачить, унизу лежить горобець лапками доверху. Знизився орел і питає: "Горобець, ти що, здурів, чого так лежиш?" А горобець і відповів: "Чи ти не бачиш, орел, що небо падає? Що можу, те й роблю".

Після зустрічі з лікарями і бійцями Ада Роговцева влаштувала автограф-сесію, а також розписалася на прапорах України, які поранені після одужання повезуть у свої частини.

Артистку навіть попросили благословити одного з поранених на важку операцію.

Нагадаємо, Ада Роговцева зустріла 80-річчя на сцені.