Побори у школах: Куди чиновники сховали мільярдні субвенції

Активісти громадської організації "Батьки SOS" оприлюднили цифри залишків освітньої субвенції, отриманої місцевими бюджетами України у 2017 році. Подати запит до Держказначейства їх змусили численні скарги від батьків на побори у школах та нарікання на постійний брак коштів на придбання нових меблів, наочного приладдя, методичної літератури та підручників.

Після отримання відповіді з'ясувалося, що на рахунках місцевих бюджетів в цілому по Україні по закінченню 2017 року лишилися виділені на захищені статі освітніх бюджетів кошти у розмірі 3,8 мільярда гривень. Це на 1,6 мільярда більше, ніж торік.

Освітня субвенція надається місцевим бюджетам вже втретє, починаючи з 2015 року. Постанова Кабміну від 14 січня 2015 р. № 6 визначає порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Субвенція спрямовується на оплату праці педагогічних працівників шкіл, вечірніх, спеціалізованих шкіл та шкіл-інтернатів, частково - для закладів професійної та професійно-технічної освіти, а також деяких інших спеціалізованих закладів загальної середньої освіти. Залишки коштів, згідно з тією ж постановою, на наступний рік можна використати на цілу низку видатків, в тому числі на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, придбання шкільних автобусів, підручників, на підключення закладів загальної середньої освіти до Інтернету.

Міносвіти, з метою запобігання нецільовому використанню коштів, з кожним роком ускладнює методику та механізм надання освітньої субвенції, а умови її використання робить дедалі жорсткішими.

Наприклад, у 2018 році Міносвіти розробило формулу, в якій враховується наповнюваність класів, щільність учнів на певній території, педагогічне навантаження, статус певного регіону для більш детального підрахунку грошей для кожного міста. Згідно з цією формулою і відбувається нарахування коштів протягом року. Тому питання про невикористані на кінець року гроші або, навпаки, їх недоотримання, викликає багато питань.

У регіональному розрізі можна навести приклад Дніпропетровщини. У 2015 році обласні керівники від освіти "заощадили" 137,6 млн грн, на кінець 2016 року ця цифра складала 197,7 млн грн. При цьому на рахунках Кривого Рогу не лишилося жодної копійки, а Дніпро мав 16,3 млн грн. У 2017 році залишки освітньої субвенції по області склали більше 100 мільйонів, з яких на рахунках місцевого бюджету Дніпра лишилось 14,7 млн грн, а Кривого Рогу – 976 тис. грн. Ясно, що питання використання залежать виключно від місцевих чиновників від освіти.

Показово, що у той час, коли на кінець 2015 року залишки освітньої субвенції для Кривого Рогу складали 3,4 мільйона, керівниця Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради скаржилася на недофінансування галузі та затримки у виплаті зарплат.

Нинішня головна освітянка мерії Кривого Рогу Тетяна Кріпак пояснила, що залишків з освітньої субвенції управління не має, а місто недоотримує фінансування на освіту. Детальніше чиновниця не забажала коментувати причини появи залишків та їхню подальшу долю, вимагаючи подання офіційного звернення.

Членкиня постійної комісії з освіти, депутатка Криворізької міськради Людмила Бурман повідомила, що також зверталася до Кріпак з питанням про використання освітньої субвенції, зокрема коштів, повернутих державі в 2017 році.

"Тетяна Петрівна повідомила, що наше місто освітню субвенцію використовує в повному обсязі і навіть звертається (постійно) про виділення додаткових коштів. Було сказано, що повернуті суми є незначними, а повернення пов'язане із особливостями використання субвенції за кожним напрямом. Звісно сума в майже 1 млн грн, про яку йдеться у відповіді Мінфіну, - це не копійки. Тому з цього приводу знову будемо спілкуватися на постійній комісії в червні".

Тож, як у освітян на місцях, так і у батьків учнів шкіл з'явився новий козир у боротьбі з поборами у школах. Використовуючи відповідь Держказначейства, можна вимагати пояснень у місцевих органів влади щодо причин невитрати коштів так званих "захищених статей" і їхньої долі в подальшому. Цікаво, скільки славнозвісних "гардин" можна було б придбати на 3,8 млрд невикористаних гривень, і скільки грошей у "фонди шкіл" можна було б не заплатити…