Під обстрілом гармат і за столом з рябчиками: Як святкували Новий рік у Дніпрі 100 років тому і раніше

З кожними роком святкування Нового року все більше перетворюється на шоу, а мода на живі ялинки починає втрачати свої позиції перед штучними і різного роду інсталяціями. На жаль, документальних свідоцтв новорічних традицій у Дніпрі, а раніше у Катеринославі, залишилося не так багато. За словами істориків, більшість архівів з газетами кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя були знищені під час бойових дій Другої світової війни. Повні архіви збереглися лише у Санкт-Петербурзі, але дістати їх звідти сьогодні дуже складно з річних причин. Тим не менш, навіть ті документальні свідоцтва, що збереглися, дозволяють дослідити "еволюцію" новорічних традицій.

"Свята вода" під барельєфом

"Новий рік 200 років тому і навіть 100 років тому у Катеринославі не мав такого значення, як сьогодні. На кінець ХІХ – початок ХХ сторіччя домінував релігійний світогляд, сакральний, а Різдво йшло по старому стилю 25 грудня, перед Новим роком. І головне свято було саме Різдво, – розповів відомий історик з Дніпра Денис Кавун. – З Різдва починався цикл святкувань. Народ збирався масово на молебні. У нас була цікава традиція хресних ходів, які йшли усім містом з різних церков. Вони могли збиратися у Преображенському чи Успенському соборах. І сучасний Новий рік був десь посередині".

За його словами, під Різдво влаштовувався й різдвяний розпродаж – аналог сучасної "чорної п'ятниці". Тому народ вже втомлювався веселитися і витрачати гроші. Тим більш, що попереду чекало ще одне свято – Водохреща. 

"Закінчувався святковий цикл Водохрещем, коли усі хресні ходи у місті збиралися біля одного з соборів й шли на Йордан святить воду. За іронією долі Йордан знаходився на тому місті, де стоять опори Нового мосту, і де розташовані барельєфи з двома жінками, яких намагалися декомунізувати", – розповів Кавун.

Засновника "губернаторських ялинок" розістряли

Попри те, що новорічні свята не були аж занадто популярними у Катеринославі, вони потихеньку входили до життя місцевих мешканців. 200 років тому у місті прикрашали вікна будинків гілками дерев, як правило, соснових. Це було схоже на те, як сьогодні прикрашають магазини під час відкриття – з повітряними кульками та іншими аксесуарами.

Тільки з кінця ХІХ сторіччя поширюється традиція в громадських будівлях, і деяких приватних ставили цілі дерева. На них спочатку розвішували солодощі – цукерки, а потім вже з’явилися іграшки.

До кінця ХІХ сторіччя в істориків немає більш точних даних, як святкували Новий рік у Катеринославі. Це пов’язують із тим, що перші масові газети у місті заснували у 1880-1990-х роках. До цього існувала тільки одна газета – "Катеринославські губернські відомості" але вона містила виключно офіційну інформацію – розпорядження губернатора, хто поїхав, хто приїхав і т.д.

І тільки після появи більшої кількості газет, почала поширюватися інформація, що у місті встановлюються ялинки у громадських будівлях. На початку ХХ сторіччя вже існувало поняття "губернаторська ялинка". Вона встановлювалася у Потьомкінському палаці (сьогодні Палац студентів у парку Шевченка). Традиційно відкривав її губернський предводитель дворянства – найзаможніша і найповажніша людина губернії. Сьогодні аналогів такій посаді не існує. Останній з таких предводителів – Микола Урусов, який відкривав у Катеринославі ялинку з 1914 по 1916 роки, був розстріляний у жовтні 1918 року більшовиками. Він також влаштовував ялинки у гімназіях міста.

Слід зазначити, що називалися ці дійства не "Ялинка", а "Новорічні візити". У приватних будинках ялинки встановлювалися дуже рідко, бо це було недешеве задоволення. Ціна на ялинки могла доходити до 200 карбованців, тоді як річна зарплата робітників була на рівні 12 карбованців.

Згодом ялинки прикрашати стали не тільки яблуками, горіхами і власноруч зробленими прикрасами, а й фабричними іграшками. Щоправда, перші кульки на ялинку були важкими, оскільки були зроблені із товстого скла, а тонке скло стали виготовляти значно пізніше.

Більш прості прикраси можна були придбати в лавках і магазинах. У продажу були і штучні, від 1 копійки, і набори від 1,2 карбованця. Великий набір, за допомогою якого можна було прикрасити усю ялинку, міг коштувати від 3 до 25 карбованців.

"Англійський клуб" і рябчики з судаком у вині

Ще одним місцем, де традиційно встановлювали ялинку, можна вважати англійський клуб. Це багатостраждальна будівля на вул. Воскресенській, 3. В радянські часи в ній був розташований "Будинок офіцерів".

Там влаштовувалися ялинки для еліти. І на новий 2011 рік там проводився захід під назвою "Ялинка", де водили хоровод навколо дерева. Там же були буфет і кабаре. Катеринославський "Англійський клуб" відрізнявся від інших клубів імперії тим, що туди входили не тільки дворяни. Основу його складали купці і різночинці – інтелігенція, лікарі і т.д.

Оскільки тривала Перша світова війна, у лікарні "Червоного хреста" влаштовували ялинку для поранених, яка так і звалася "Ялинка-лазарет". Вона 1915 року навіть відбулася у Потьомкінському палаці.  За даними Кавуна, поранених на койках вносили до головної зали і вони спостерігали за новорічним концертом.

У передреволюційні роки проведення новорічних ялинок поширилося на театри Катеринослава. "Веселі комедії-фарс, драма, оперета, цирк, єврейська трупа і кафе Шантан", – так анонсував святковий захід, зокрема Зимній театр (на даний час Театр драми і комедії Дніпра). Особи, які взяли білети вартістю не менш ніж карбованець, могли залишатися на кабаре.

Цирк на Озерній площі на місці старого цирку пропонував на Новий рік вистави з гірськими орлами і літаючими людьми. Як святкували широкі маси населення – достеменно невідомо, оскільки майже не залишилося мемуарів з цього приводу.

Щодо зустрічі Нового року, то газети Катеринослава постійно публікували оголошення на кшталт цих: "31 грудня Сільвестрівський бал. Зустріч Нового року. З 11:30 години ночі на сцені апофеоз Нового року. Вхід для панів і членів їхніх родин 1 карбованець з персони, гості за рекомендацією членів з платою: чоловіки – 3 карбованці, жінки – 2 карбованці, студенти – 50 копійок".

Гатили так, що половину дерев знищили

До Другої світової війни найнеспокійнішим для міста був Новий рік у 1919 році. Існують цікаві спогади очевидця, як святкувався Катеринославі Новий рік у період, коли за місто воювали більшовики, Нестор Махно, білогвардійці і отамани.

"У собор не ходили, оскільки навколо сильна стрілянина. У кабінеті пролунав сильний гуркіт, ми кинулися до їдальні, вікно вилетіло, обідали у канцелярії. Коли пообідали – стрілянина припинилася. Місто вже п’ять днів під більшовиками. За день до Нового року артилерія стояла у Потьомкінському саду і обстрілювала Амур".

Як свідчать дані Кавуна, у підсумку у парку Шевченка було знищено половину дерев.

За радянської влади Новий рік став вже більш впливовим святом, ніж Різдво, і ще до початку Другої світової війни новорічні ялинки встановлювалися у палацах культури. Причому влада більше переживала про те, щоб не допустити гігантизму. Так, ялинки мали встановлюватися не вищі, ніж до другого поверху. А найбільш поширеними публікаціями у ЗМІ перед Новим роком були застереження щодо виконання правил протипожежної безпеки. 

Крім того, що почалася традиція проведення новорічних балів, які тривалу цілу ніч. Зокрема, у 1950 році такі бали проходили в театрах Горького та Шевченка.

Подорож головної ялинка міста і зникнення легенди

Сьогодні головна ялинка Дніпра і центр святкування новорічних свят розташовані на площі Героїв Майдану. Але саме на центральній площі вона і почала свій шлях на початку 1960-х.

Але ближче до 1980-х головна ялинка перебазувалася у Парк Глоби (тоді – парк Чкалова). Вона мала висоту 25 метрів і складалася з понад 10 тис. гілок сосни. Але у 2010-х знову перебазувалося. Цього року мешканців міста чекала прикра новина. Вперше за півстоліття у парку Глоби не встановили ялинку. Через це навіть розгорівся скандал на сторінці міського голови Дніпра Бориса Філатова у Facebook. Замість ялинки встановили інсталяції. Проте все ж таки ніщо не має цього року зіпсувати святковий настрій мешканцям Дніпра, і, можливо, саме зустріч 2020 року принесе якісь нові традиції в історію новорічних свят міста. А жива ялинка у парку Глоби, можливо, ще з'явиться.

Фото: Gorod.dp.ua, Наше місто, "Дніпро Культура"