Округ №31: Як Корбан і Філатов "вигризали" в "регіоналів" Кривий Ріг

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №31

Центр: м. Кривий Ріг, Покровський (колишній Жовтневий) район.

Опис меж: Покровський, частина Тернівського району м. Кривий Ріг. Селища Гірницьке, Коломійцеве, села Новоіванівка, Тернуватий Кут.

Поштова адреса ОВК: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Місцезнаходження ОВК: приміщення Покровської у місті Кривий Ріг районної ради

Кількість виборчих дільніць: 97

Орієнтовна кількість віборців: 164 584

Покровський (у минулому Жовтневий) район Кривого Рогу – найбільший за площею і один з найстаріших районів міста. Він був утворений 1936 року і згодом став промисловим центром Кривого Рогу. Саме з нього почалося освоєння Криворізького залізорудного басейну. Саме тут розташовані містоутворюючі підприємства – ЦГЗК, "Євраз Суха Балка", Криворізький залізорудний комбінат, шахти "Ювілейна", "Жовтнева", ім. Фрунзе. Більшість місцевого населення працює саме там, тому вплив директорату дуже великий.

На площі понад 6 тис. га десятки кілометрів лісових зон, ставки, Кресівське водосховище і численні балки. Важлива деталь: близько 70% забудови району – приватний сектор, розбавлений сталінськими п'ятиповерхівками. Новобудови лише біля центральних дорожніх артерій. Це створює великі труднощі з точки зору агітації тим, хто звик працювати "на землі", тому що обійти таку територію справа важка і невдячна.

Довідка: На президентських і парламентських виборах округ завжди мав 31-й номер.

Політичні симпатії місцевого електорату щодо персоналій

Враховуючи депресивність місцевості, на виборах місцевий електорат завжди виявляв ностальгуючі настрої. У 1998 році до парламенту пройшов редактор газети "Комуніст Кривбасу" Валерій Штепа. Проте журналістська вивіска була лише прикриттям. На той час Штепа був лише два роки редактором, просидівши п'ять років без діла на військовій пенсії. А до того протягом понад 20 років він - військовий інженер з радіотехніки, служив на 10-му науково-дослідному випробувальному полігоні Міністерства оборони СРСР у Казахстані. Тож військовий, та ще й секретар міського комітету Компартії Кривого Рогу був майже безальтернативною кандидатурою для "робочого класу".

Проте саме ці вибори спричинили скандал. Суперники Штепи, не знайшовши правди в Україні, подали позов до Європейського суду з прав людини, вимагаючи скасувати результати голосування. Головні звинувачення - загальна кількість бюлетенів перевищила число виборців, протоколи окружної виборчої комісії і виборчі бюлетені було спочатку надіслано до виконавчого комітету Жовтневого району і тільки потім передано до окружної виборчої комісії, представники міських органів влади були присутніми під час проведення виборчих процедур і т. і. Проте майже два десятки звинувачень не були належним чином підкріплені доказами, тому Штепа спокійно сів у крісло нардепа. Показово, що усі ті негативні тенденції з нахабним втручання адмінресурсу збереглися і дотепер.

Попри прихильність до комуністів, місцевий електорат згодом зрозумів, що красиві обіцянки – це добре, але треба щось їсти, тому вже на наступних виборах 2002 року по мажоритарці до парламенту пройшов керівник Центрального гірничо-збагачувального комбінату Володимир Мовчан, політичної ваги якому додавав той факт, що на президентських виборах 1999 року він був довіреною особою Леоніда Кучми.

У 2012 і 2014 роках настала черга Костянтина Павлова. Ні в кого не було сумнівів в його перемозі, тому що з часів Януковича голова партійної організації Партії регіонів просто не міг не бути обраним за будь-яку ціну. До того ж можна було скласти красиву легенду, як людина пройшла важкий трудовий шлях від простого слюсаря до заступника міського голови. Господарник і свій хлопець з народження. На відміну від уродженця Запоріжжя Штепи і уродженця Кіровоградщини Мовчана, Павлов є корінним криворіжцем. Так що не підкопаєшся, і нехай вороги скільки завгодно кричать про адмінресурс.

Парламентські вибори (межі округу №31)
1998 рік	Штепа Валерій, КПУ, редактор газети "Комуніст Кривбасу" - 26.49%	Селіфонтьєв Сергій, нардеп, "Громада" – 15.30%
2002 рік	Мовчан Володимир, Блок "За Єдину Україну", голова правління ЦГЗК – 29.14%	Бабенко Костянтин, блок "Єдність", голова ТОВ "Промоторгінвесткомпані" - 10.77%
2012 рік	Павлов Костянтин (ПР) - 43.37%	Вернігора Віра ("Батьківщина") - 22.69%
2014 рік	Павлов Костянтин, самовисування - 33.36%	Олійник Віталій ("Батьківщина") – 26.33%

Політичні вподобання щодо партій та президентів

Пролетаріат Кривого Рогу у своїх політичних вподобаннях довго і терпляче зберігав вірність комуністам. Про демократичні цінності тут ніхто не чув. У 1998 році комуністи отримали 38.93%, У 2002 - 34.88%. Навіть Партія регіонів і "Опоблок" можуть позаздрити таким показникам в цій місцевості.

Але був період, коли "регіонали" тільки вийшли на авансцену, в цьому "політичному кублі" "червоні" почали чубитися з "синіми" за прихильність виборців. На виборах 2006 року комуністи отримали своє Ватерлоо на окрузі №31 – ПР набрала 47.59%, КПУ – лише 9.17%. Здавалося, що електорат промислового серця Кривого Рогу раз і назавжди "ліг" під партію Януковича. Але самовпевненість згубила ПР.

Соціальна напруженість у межах округу, погіршення криміногенної ситуації, зростання безробіття, комунальні колапси призвели до того, що на виборах 2012 року комуністи відіграли в "регіоналів" майже 10% - для Дніпропетровщини це безпрецедентний випадок. І навіть у 2014 році "Опоблок" ледь досяг позначки у 30%. Якщо прикинути, скільки з них забезпечили фальсифікації і адмінресурс, то картинка не дуже приємна для Вілкулів.

Слід зазначити, що про фальсифікації саме на цьому окрузі кричали не тільки спостерігачі і громадськість, але й тодішні заступники Ігоря Коломойського в Дніпропетровській облдержадміністрації. Геннадій Корбан і Борис Філатов крили останніми словами обласного прокурора і президентську адміністрацію через небажання зупинити свавілля у Кривому Розі.

"Всупереч даним всіх екзит-полів, в даний час за підрахунком протоколів перше місце займає Опозиційний блок і ряд його кандидатів. Це сталося в результаті безпрецедентних фальсифікацій з боку угруповання Олександра Вілкула та небажання обласної прокуратури протистояти фальсифікаціям. Особливо нахабно організована фальсифікація на дільницях на 31 і 32 округах Кривого Рогу, - сказав Корбан - На жаль, повну пасивність показує обласний прокурор Федик. На округах Кривого Рогу є виборчі дільниці, де ще не приступали до підрахунку голосів - чекають команди".

Філатов більше дорікав Києву, особливо Адміністрації президента.

"У Кривому Розі продовжують затримувати підрахунок голосів. Встановлено численні факти: підкупу виборців, фальсифікацій, фотографування бюлетенів на мобільні телефони. На всі наші сигнали в АП нам відповідають: "Не треба драматизувати ситуацію", - зазначив він.

Таким чином, перша спроба закрити "Покровські ворота" до парламенту для "регіоналів" та їхніх послідовників виявилися невдалою, але змусила останніх нервувати.

Президентські вибори

Щодо президентських виборів, то на Дніпропетровщині на пальцях однієї руки можна порахувати округи, де б у 1998 році Петро Симоненко набрав понад 40%. Але виборці 31-го округу послідовно доводили, що є справжніми адептами комуністичної ідеології. Так, лідер КПУ поступився Леоніду Кучмі 11%, проте його результат був одним з найвищих в країні. Більш того, варто зазначити, що фігуру Януковича тут сприйняли неоднозначно. На виборах 2004 року він отримав тут лише 56.69% при тому, що у сусідніх округах цей показник був на 5-8% більшим. Навіть у 2010 році при мері-"регіоналі" і необмежених можливостях у місті Партії регіонів Янукович додав собі лише 5% - сльози для цієї місцевості. Навіть за умови, що рейтинг політичної сили Юлії Тимошенко в ті часи на окрузі падав, сама лідерка "Батьківщини" зростала і мала на 10% більше, ніж її політична сила. Це було голосування всупереч Януковичу, а не за Тимошенко.

У 2014 році все встало на свої місця. Тимошенко втратила 20% підтримки, а Петро Порошенко набрав 46.15% - менше, ніж у сусідів, але все ж цілком пристойно.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №31)
1998 рік	Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 16.14% Комуністична партія України - 38.93% Партія Зелених України - 5.61% Народний Рух України – 5.58%
2002 рік	Комуністична партія України - 34.88% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 9.12% Блок Віктора Ющенка Наша Україна - 7.54% Блок "За Єдину Україну!" - 7.20%
2006 рік	Партія регіонів - 46.58% Блок Юлії Тимошенко - 15.44% Комуністична партія України – 8.48%
2007 рік	Партія регіонів - 47.59% Блок Юлії Тимошенко - 21.19% Комуністична партія України – 9.17%
2012 рік	Партія регіонів - 35.77% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 20.24% Комуністична партія України - 18.08% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 13.74%
2014 рік	"Опозиційний блок" - 30.46% Парія "Блок Петра Порошенка" - 18.09% Політична партія "Народний фронт" - 12.02% Об'єднання "Самопоміч" - 8.93%

Президентські вибори (межі округу №31)
1999 рік. II тур	Леонід Кучма – 52.96%	Петро Симоненко – 41.64%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович – 56.69%	Віктор Ющенко- 36.51%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 61.98%	Юлія Тимошенко - 30.06%
2014 рік	Петро Порошенко - 46.15%	Юлія Тимошенко - 10.92%

На що сподіватися політикам

Історія виборів на окрузі №31 свідчить, що після декомунізації, у тому числі зникнення КПУ, виборці тут не лягли остаточно під ідеологію колишніх "регіоналів" і відкриті до діалогу. Люди чекають вирішення своїх соціальних проблем, але при цьому змушені рахуватися з тими, хто дає їм робочі місця.

Застаріла інфраструктура 60-70 років доводить людей до відчаю. І ті політичні сили, які будуть переконливі під час передвиборчої компанії з точки зору пропозицій щодо поліпшення соціально-економічного становища людей, зможуть зібрати тут непоганий врожай. Понад 20% того ж БПП на останніх парламентських виборах – непоганий плацдарм, який за будь-яку ціну не можна втрачати, щоб остаточно розірвати обійми клану Вілкулів. До того ж, майже 12% голосів "Народного фронту", який тут втратив позиції з минулих виборів - це добрий шматок, який просто лежить на столі.

Показовий момент: саме Покровський район навесні цього року вибрали кіношники для зйомок фільму "Донбас" про події на Сході у 2014 році. За їхніми словами, "натура" цієї місцевості дуже нагадає реалії Донбасу. І саме будівлю Покровської міськради вибрали для зйомок штурму райадміністрацій, що викликало навіть паніку серед місецвих жителів, які спостерігали за дійством з вікон громадського транспорту.

Про те, що з політичної точки зору це не простий округ свідчить і депутатський склад райради. Більшість тут належить фракції "Відродження" - майже третина складу райради. Опозиційний блок має лише п'ятьох представників, інші парламентські партії і того менше. Хоча голова райради – Володимир Коритнік – колишній "регіонал", екс-директор з логістики ЦГЗК, очолює раду ще з 2010 року і пройшов не одні вибори.

Але якщо цей округ не "зіллють" і дадуть відсіч фальсифікаціям, округ №31 вже на найближчих виборах може стати сенсаційним з точки зору результатів.