Округ №24 у Дніпрі: "Промислова вотчина" Віктора Пінчука

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Кількість виборчих дільниць - 86

Центр: місто Дніпро, Самарський район

Опис меж: Індустріальний район, частина Самарського району

Місцезнаходження ОВК – Приміщення Самарської районної ради

Орієнтовна кількість виборців – 157681

Округ №24 настільки "різношерстний", наскільки це можна уявити у межах одного виборчого "поля" для кандидата-мажоритарника, який сподівається "лупати" цей міський масив. Втім, саме розташування тут величезного підприємства зятя екс-президента Кучми, ймовірно, стало чи не найсуттєвішим чинником у результатах щонайменше чотирьох останніх парламентських виборів.

Райони у зазначеному окрузі – це і багатоповерхова забудова пізнього радянського періоду, і сталінки з хрущовками, і цілі масиви приватного сектору, і промзони, зайняті потужностями пінчуківського "Інтерпайп НТЗ", молочні і кондитерська фабрики, метизні виробництва, швейна фабрика і харчові виробництва. На території округу розташовані кілька великих міських лікарень, особливої уваги заслуговує функціонуюча ще зі сталінських часів потужна обласна психіатрична лікарня, яку у народі називають "Ігрень", а також садки, школи, технікуми і корпуси вишів.

Охопити таку різну за віком, соціальним і матеріальним статусом і політичними вподобаннями "аудиторію" – нелегке завдання. Тут і мешканці гуртожитків, які перекривають трасу через відключення газу і світла, за які самі ж не платили, і власники розкішних будинків, і працівники приватних заводів, і "бюджетники". Середня заробітна плата мешканців округу станом на минулі парламентські вибори становила суму, утричі вищу за тодішній прожитковий мінімум.

Слід враховувати, що житловий фонд багатоповерхівок потребує капітальних ремонтів, приватний сектор – доріг і освітлення, потужні промислові підприємства дають надзвичайне забруднююче навантаження на оточуюче середовище. Тобто вирішення проблем цього округу має відбуватися у тісній співпраці з міською і обласною владою, а також з урядом, і кандидат – "одинак", який не має "потужного покровителя" навряд чи викликає довіру місцевих виборців.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, під час парламентських кампаній 1998, 2002 років більшість території нинішнього 24 округу (Індустріальний і частина Самарського району тоді ще міста Дніпропетровська) входила до 26 округу, у 2006-му ы 2007-му - у межі 27 округу, у 2012 і 2014 роках - у межі 24 округу.

Під час президентських виборів 2004, 2010, 2014 років більшість території теперішнього 24 округу знаходилася в межах 25-го округу, а на президентських виборах 1999-го - у межах 26-го округу.

Президентські вибори (межі округу №24)

1999 рік. II тур	Петро Симоненко - 31.68%	Леонід Кучма - 63.49%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович - 62.50%	Віктор Ющенко- 29.47%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович - 62.03%	Юлія Тимошенко - 27.47%
2014 рік	Петро Порошенко - 43.64%	Сергій Тігіпко - 13.93%

Результати президентських виборів у межах більшої частини Індустріального і Самарського районів протягом чотирьох виборчих кампаній показує, що місцеві мешканці мають схильність до "лівих" поглядів і обирають "промисловців" у противагу більш "ідейним" кандидатам. Так у 1999 році на цьому окрузі переміг представник дніпропетровського ракетобудування Леонід Кучма, у буремному 2004 році, на відміну від загальноукраїнського результату, тодішній 25 округ надав перевагу Вікторові Ющенку, у 2010-му Янукович знов був у фаворі, а у 2014-му Петро Порошенко отримав впевнені 44%, а друге місце зайняла не Тимошенко, а виходець з Дніпра Сергій Тігіпко.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №24)

1998 рік	Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 26.27% Комуністична партія України - 25.83 Партія Зелених України - 6.67%
2002 рік	Комуністична партія України - 31.86% Блок "За Єдину Україну!" - 11.43% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 9.58% Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 6.35%
2006 рік	Партія регіонів - 43.84% Блок Юлії Тимошенко - 14.62% Блок "Наша Україна" - 5.52%
2007 рік	Партія регіонів - 45.85 % Блок Юлії Тимошенко - 22.05% Комуністична партія України - 7.13%
2012 рік	Партія регіонів - 35.46% Комуністична партія України - 19.13% Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 17.19% "УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 14.53%
2014 рік	"Опозиційний блок" - 23.36% ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 20.36% Комуністична партія України - 11,52% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 12.03% Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 10.47%

Результати "партійних" виборів показують, що потрапити до скільки-небудь цілісної картини вподобань виборців цього округу вцілити не вдалося штабу жодної з партій. Так, голоси мешканців тягнули на себе партії різного толку. У 1998 році "Громада" на чолі з коренним дніпропетровцем Павлом Лазаренком взяла третину голосів, трохи обігнавши комуністів. На закаті президентства Кучми, у 2002 році, третину партійних вподобань на окрузі зібрали "комуністи", а їхні "ліві" побратими – "Партія регіонів", а на останніх виборах – "Опоблок", потім завжди перемагали серед конкурентів на 24 окрузі.

Парламентські вибори (межі округу №24)

1998 рік	Віктор Пінчук - 25.87 %	Віктор Веретенников - 19.26 %
2002 рік	Віктор Пінчук - 38.25%	Володимир Кобченко - 22.82 %
2012 рік	Яків Безбах - 43.06%	Анатолій Крупський - 31.79%
2014 рік	Яків Безбах - 30.90%	Олександр Шикуленко - 19,67%

На парламентських виборах 1998 і 2002 років впевнено перемагав зять тодішнього президента Кучми - Віктор Пінчук, підготувавши міцний плацдарм для свого наступника.

На виборах до ВР-2012 перемогу на окрузі №24 також отримав самовисуванець Безбах з 43% проти 31,8% у найближчого конкурента – тодішнього заступника міського голови Анатолія Крупського (Партія регіонів). У 2012 році боротьба на виборах на окрузі 24 була чи не найзапеклішою. Скандали з "клонами", провокативною "наружкою", і інтрига щодо майбутнього до останнього. Хід передвиборчої боротьби на цьому окрузі навіть освітлювався у закордонних ЗМІ. Втім, після проходження до ВР, Безбах вступив до фракції "Партії регіонів".

Напередодні парламентських виборів 2014 року самовисуванець Яків Безбах, який був одним з керівників "Інтерпайп НТЗ" і мав досвід депутатства у райраді і міськраді тоді ще Дніпропетровська, у передвиборчій програмі обіцяв модернізацію виробництва округу, пільгове кредитування для малого та середнього бізнесу, будівництво в окрузі соціального житла, реформування міжбюджетних відносин в територіальних громадах. Безбах отримав на останніх виборах впевнену перемогу, набравши 20399 голосів (30,9%). Перемогти Безбаху у 2014 році було доволі неважко, бо, незважаючи на самовисування, він мав потужну підтримку у вигляді так званого "адмінресурсу" від "своїх" голів райрад, да і у міській і обласних радах на той час все ще домінувала "Партія регіонів", яка для зятя екс-президента Леоніда Кучми була досить дружньою. Не останню роль зіграла у перемозі Безбаха і медіа-підтримка всеукраїнського телеканалу "СТБ" і місцевого "11 каналу", масована зовнішня реклама і "грічкосійство". Конкурентами Безбаха були Олександр Шикуленко від "Народного фронту" (19,7%) (нині – депутат міськради, заступник міського голови Дніпра і "куратор" освітньої сфери) і самовисуванець Вадим Гетьман (15,8%).

Яків Безбах протягом поточної каденції залишається позафракційним та є членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Він є досить сумлінним народним обранцем – регулярно відвідує пленарні засідання і подає законопроекти. Також продовжує проводити роботу на окрузі, з наголосом на "гуманітарку" і не забуває вітати потенційних виборців зі святами.

Протягом півтора десятки років округ показує, що об'єднати виборців на ньому можливо не на основі партійной приналежності, а за ознакою "крєпкого хозяйственіка", свого, місцевого функціонера, який "паше" на окрузі. Незважаючи на те, що у пінчуківського заводу стосунки з нинішнім мером Дніпра Борисом Філатовим коливаються від любові до ненавісті, очевидним є факт того, що "оброблений" округ командою фігуранта списку "Форбз" Пінчука, безперечно накладе відбиток і на наступну передвиборчу парламентську гонку.