Чому мешканцям "залізного серця" України слід готуватися до потужних землетрусів

За останні вісім років сейсмічна активність у Кривому Розі зросла на третину, а їхня магнітуда - удесятеро

Чому мешканцям "залізного серця" України…

Кривий Ріг, потужне промислове місто Дніпропетровщини Кривий Ріг з понад 600-тисячним населенням, буквально задихається від купи екологічних проблем. Втім, мешканцям міста загрожує ще одна біда – землетруси.

Трясе криворізьку землю останнім часом все частіше і сильніше. Тільки за офіційними даними, з 2007 року в Кривому Розі було зафіксовано 12 землетрусів від 2,5 до 4,6 балів за шкалою Ріхтера. Вчені визнають: це аномальна кількість землетрусів для цього району. І хоча ці локальні поштовхи, викликані обвалами, обмежені зоною гірських робіт, їхня енергія досить потужна і може стати причиною нових техногенних землетрусів.

Так чи інакше, але Кривий Ріг сьогодні є найбільш сейсмічно активним містом на Дніпропетровщині. За спостереженнями кандидата геолого-мінералогічних наук, співробітниці відділу сейсмічної небезпеки Інституту геофізики академії наук імені Суботіна Ольги Калініченко, тільки за період з 2010 по 2018 роки сейсмічна активність в Кривому Розі зросла на третину, і далі, на її думку, буде тільки збільшуватися. Магнітуда (енергія) криворізьких землетрусів за цей період зросла у 10 разів.

Сейсмологи давно звернули увагу на неприродну сейсмоактивність в районі криворізького залізорудного басейну. Основними причинами такої активності називають саме техногенні фактори, спричинені активною виробничою діяльностю людини.

Подальше збільшення масштабів гірничодобувних робіт наносить чергові удари по рівновазі геологічного середовища. Так, порожнечі, залишені в земній корі підземними виробками, регулярно нагадують про себе обвалами, провокуючи землетруси. На даний момент загальна площа провалів земної поверхні Кривбасу становить 3,4 тис. га, загалом в місті 26 зон обвалення.

За період розробки надр Кривбасу із землі вилучено понад 17 млн тонн гірських порід, шахтні горизонти давно досягли рівня 1500 м, а кар'єри Кривого Рогу видно навіть з космосу.

Системи водовідведення шахтних вод в купі із фільтрацією вод шламосховищ, а також величезні порожнини, що утворюються через осушення порід навколо шахт, стимулюють активний рух підземних вод, який, в свою чергу, призводить до збільшення сейсмічності. Під час активних розробок і вибухів в землі з'являються тріщини, куди просочується вода, відбувається збільшення розломів.

Фахівці кажуть про необхідність вивчати сейсмічну аномальність Кривого Рогу. Найближчі сейсмічні станції розташовані в Запоріжжі на АЕС, в Кременчуці і в Дніпрі, але вони дуже віддалені, а їхні свідчення не гарантують точності визначення координат землетрусів.

Сьогодні криворізькі геологи наполягають на встановленні як мінімум трьох локальних сейсмічних станцій і створенні сейсмомережі в районі Кривбасу. Це дозволить налагодити повноцінний моніторинг сейсмоактивності, вивчати криворізькі землетруси, організувати спостереження за їхнім характером, визначати точні координати підземних поштовхів.

На думку вчених, криворізькі надра досягли певної критичної межі стійкості природної геосистеми. 130-річна історія розвитку гірничодобувної промисловості та активна відкрита розробка призвели до досить серйозних порушень рівноваги геологічного середовища, до появи тектонічної напруги в надрах Кривбасу. Розрядкою такого напруження і є землетруси. Природа за втручання в свої надра "мститься" людині сейсмічною активністю.

Кожен новий поштовх викликає активне обговорення серед городян і змушує їх замислюватися про власну безпеку. Схоже, настав момент, коли статус "залізного серця України" стає не гордістю, а прокляттям Кривого Рогу.

Фото: cityblog.com.ua, Tajny Ogien

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Дніпро

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme