Видовищ замість хліба: Скільки Філатов розфестивалив бюджетних коштів

У порівнянні з попереднім мером Дніпра, Іваном Куліченком, нинішній міський голова Борис Філатов відомий своєю любов'ю до проведення різноманітних масових культурно-розважальних заходів. Щоправда, Куліченко оперував двухмільярдним бюджетом міста, а тепер міська казна наповнюється до 11 млрд грн на рік. Тож, з першого погляду, нічого поганого немає в тому, щоб долучити містян до свят, фестивалів і підняти їхній культурний рівень. Тим більше, що закупівля послуг і товарів проходить через відкриті торги, які може промоніторити кожен бажаючий.

Фестивалі і святкові заходи у місті проводяться на різні смаки і, відповідно, кошти. Зі свят найдорожче обійшлися День міста – 3,6 млн грн – та День Незалежності - 3,8 млн грн. Інші свята були дешевші: 8 Березня - 1,95 млн грн, "Масляна" - 1,3 млн грн, День молоді - 1,3 млн грн, День сім'ї - 950 тис грн, День подяки – 370 тис грн, а День конституції України - 264 тис. грн.

Втім, окрім свят мерія підтримала ще й купу інших культурних заходів, зокрема фестивалів. І у витратах на них у Філатова, схоже, не дуже собі відмовляли. Що, власне, і не дивно, бо очільник міста не забував на них про себе нагадати. Найдорожчим вийшов Міжнародний джазовий фестиваль "Джаз на Дніпрі", що впритул наблизився до Дня Незалежності - на цей захід місто витратило 3,79 млн грн. Арт-проект "Вечір Пірсу" обійшовся у 2,2 млн грн. "Дніпро-місто художників" - у 1,98 млн грн, Міжнародний фестиваль театрів ляльок "ДніпроПаппетФест" - у 1,4 млн грн, а Міжнародний фестиваль блогерів - 897 тис. грн. Ще були Міжнародний фестиваль авторської пісні імені Галича "Облака" за 886 тис. грн і "Самар-Дніпро-Фест" за 879 тис. грн, "Європейський музичний форум" - 700 тис. грн і створення аудіовізуального твору "Времена года" - 750 тис. грн, а також – двічі – проект "Народна філармонія" за 1,4 млн грн і 3,8 млн грн. Майже непомітними в фінансовому плані були заходи до "Купала Пересічень -2017" на 121 тис. грн, і це не весь список.

З початку 2017 року у Дніпрі комунальним підприємством "Організаційно-аналітична служба", комунальним підприємством "Етнографічні парки Дніпра" та департаментом гуманітарної політики Дніпровської міськради було укладено 20 договорів на проведення свят на загальну суму у 29,6 млн гривень. Крім цього, департамент гуманітарної політики мав наміри укласти договори по трьом тендерам на проведення свят у жовтні та листопаді 2017 року загальною сумою у 2,42 млн гривень.

Слід зазначити, що тендери на проведення розважальних заходів стабільно виграє невеликий пул фірм. Наприклад, приватне підприємство "Творче агентство "Майстерня подій" виграла вже чотири тендери від департаменту гуманітарної політики міськради на загальну суму у 5,4 млн гривень. Два тендери комунального підприємства "Етнографічні парки Дніпра" виграв ФОП "Бартенєва Марина Миколаївна" на загальну суму у мільйон гривень.

Загалом проведення свят та фестивалів відбувається виключно за рахунок бюджетних коштів. Жодного згадування про залучення спонсорської допомоги або ж налагодження партнерських відносин з бізнесом не надається. Тобто створення гучних культурних подій повністю лягає на міський бюджет. Втім, керівництво органу місцевого самоврядування не може бути єдиним "джерелом" створення "культурного" іміджу міста. Так, наприклад, у Одесі є досвід проведення відомого фестивалю відеоблогерів "Videodessa", який без залучення бюджетних коштів проводить Одеська кіностудія за підтримки бізнес-партнерів. Вартість входу для бажаючих відвідати захід у минулому році коливалася від 100 до 500 гривень. Блогери-початківці мали можливість представити на розсуд журі свої роботи, були визначені і нагороджені переможці. Коли блогер-фест проводився у Дніпрі, вхід був вільним, але витратили на нього майже мільйон бюджетних гривень.

З іншого боку, нещодавно у Дніпрі пройшов гучний Interpipe TechFest, на якому були встановлені декілька рекордів України. При цьому серед партнерів фестивалю не значилася міськрада Дніпра. Дивно, але, маючи на своїй території низку головних офісів крупних корпорацій і підприємств, мерія Дніпра досі не продемонструвала здатність реалізувати спільні, зокрема культурно-розважальні проекти для мешканців громади.

Також регулярне зауваження містян викликає те, що у марафоні свят та фестивалів робиться наголос на особистому піарі міського голови Дніпра. На масових заходах постійно можна побачити "іменні" рекламні банери і сувенирну продукцію зі словами "Ваш Борис Філатов".

Тож "іменна" програма мера "Культурна столиця" успішно реалізується, і гроші на неї виділяються з завидною регулярністю. Втім, повсякденне життя міста, на вулицях якого не завжди можна знайти урни для сміття, навряд чи можна назвати культурним. І на інші статті видатків гроші можуть виділятися з таким запізненням, коли вони вже не потрібні. Наприклад, чиновники Дніпровської міськради вимагали від усіх керівників учбових закладів Дніпра паспорти готовності до нового навчального року до 1 вересня. Директори мали за гроші батьківських комітетів (!) робити промивку систем опалення. У жовтні гроші з міськбюджету на промивку були виділені, але куди вони пішли, невідомо, бо роботи фактично були виконані до того. До батьківських комітетів ці кошти не поверталися. Ось так "некультурно" можуть іноді поводитися чиновники "Культурної столиці".