Чотири роки по бійні: Винні у кривавому побитті майданівців у Дніпрі досі не покарані

Не тільки організатори, а й виконавці злочинних наказів проти мітингувальників у 2014 році залишаються на свободі

Олександр Сашук

Чотири роки тому Революція гідності набирала обороти не тільки у столиці, а й у регіонах. Система Януковича відчайдушно чинила опір.

Лави дніпропетровського Євромайдану тоді були не одностайні. Так, частина активістів напередодні зіткнень 26 січня 2014 року, підозрюючи можливий силовий варіант розвитку подій, заявила, що не візьме участь у мітингу, і поїхала на поховання першого загиблого Героя Небесної сотні - Сергія Нігояна. Врешті силове протистояння "євромайданівців" проти тандему озброєних "тітушок" і силовиків під стінами Дніпропетровської облдержадміністрації все ж сталося. Все почалося з того, що понад тисячу активістів зібралися на народне віче у парку Глоби, потім вони вирушили під стіни ДніпроОДА, де вже забарикадувалися поплічники злочинного режиму "регіоналів". Будівлю обладміністрації комунальники "забарикадували" сніжними валами, навколо залили крижані ковзанки, паркан позаду будівлі покрили солідолом. Мітингувальники вимагали зустрічі з керівництвом ОДА, натомість на них нацькували "тітушок" з кийками, до яких приєдналися озброєні правоохоронці.

Євромайданівців у мороз -20ºС поливали водою з гідрантів, били, кілька людей отримали поранення з травматичної зброї. Мітингувальники відбивалися. Наприкінці дня у міліції заявили про затримання 37 учасників акції, 21 поранених серед міліціонерів і 23 - серед мітингувальників. Коли "силова" фаза протистояння завершилася, у хід пішла адміністративна каральна машина. Затриманих активістів за миттєвим рішенням суду кидали за грати, не надаючи при цьому належної меддопомоги. Тоді затримані більше тижня провели у СІЗО.

Після перемоги Революції гідності за результатами подій 26 січня 2014 року було відкрито 16 кримінальних проваджень на співробітників ДАІ, що штрафували активістів Автомайдану за сфабрикованими протоколами, на суддів Миколу Решетніка і Миколу Бібіка, що виносили рішення про арешт майданівців, на рядових "тітушок" і екс-чиновників, та двох міліціонерів, які фігурували на фото і на керівників тодішньої облради.

Втім, навіть за чотири роки після перемоги Революції гідності жоден з організаторів не відповів за злодіяння, а пересічні виконавці не сіли за грати. Показово, що обвинувачувані у перевищенні влади, організації масових заворушень, перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів та незаконному перешкоджанні проведенню вуличної ходи екс-керівники Дніпропетровської облради Євген Удод, Ростислав Ботвінов і Вітор Науменко і далі успішно продовжували кар'єри: зокрема, Удод і Ботвінов у 2015 року пройшли депутатами від "Опоблоку" до облради.

Згодом обвинувачення по цій справі з Удода були зняті, і він був призначений заступником мера Кривого Рогу. Та і місцевий лідер, член команди Януковича Олександр Вілкул, який тоді видав мем про "місто-волноріз", яке зупинило хвилю приїжджих з Західної України", як завжди, вийшов сухим з води.

У четверту річницю трагічних подій під стінами ДніпроОДА адвокат постраждалих майданівців Віталій Погосян виступив на прес-конференції, яка почалася словами про те, що Майдан, фактично, не змусив прокуратуру, поліцію і суд працювати краще.

Міліцейські і прокурорські виконавці середньої ланки або взагалі не понесли відповідальності, або були тихо звільнені чи пішли на пенсію. П'ятеро "тітушок" отримали "умовні" строки або штрафи. Лише 25 січня 2018 року суддя Микола Решетнік рішенням Вищої ради правосуддя був звільнений з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Надію правозахисники покладають на рішення Європейського суду з прав людини, де зараз розглядаються справи 15 постраждалих євромайданівців. Після вердикту ЄСПЛ, за словами Погосяна, можна буде вимагати звільнення слідчих і прокурорів, які упереджено виконували свої обов'язки по справах побиття мітингувальників чотирирічної давнини.

Адвокат вважає, що, якщо б судова і правоохоронна система працювали належним чином, неможливою б стало подальше халатне відношення суддів до своїх обов'язків. Показовим прикладом цього є, зокрема, низка самовідводів дніпровських суддів у справі ватажка так званої "ЛНР" Ігоря Плотницького, через що розгляд справи ніяк не розпочнеться.

"Без реального покарання результата не буде. Людина, яка судить ім'ям України, не може діяти у власних інтересах. Безкарність породжує вседозволеність", - зазначив правозахісник.

Втім, незважаючи на те, що в реальності покарання і досі не понесли ані організатори, ані виконавці кривавого побиття євромайданівців 26 січня 2014 року чиновники і правоохоронці різних рангів і досі продовжують розповідати, як вони не допустили "реваншу регіоналів".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Дніпро