Україна і зброя для Південного Судану: Що стоїть за звинуваченнями Amnesty International

Звинувачення українських компаній у поставці зброї в регіони громадянських конфліктів насправді мають швидше морально-етичний, ніж процедурний характер. Але і вони можуть зашкодити як підприємствам "Укроборонпрому", так і Україні загалом

Журналіст відділу «Світ»
Україна і зброя для Південного Судану: Щ…

Україну знову звинувачують у поставках зброї в конфліктний регіон. Цього разу Amnesty International вже у вигляді доконаного факту стверджує, що українська стрілецька зброя вартістю $46 млн була продана Південному Судану. Продаж відбувся за посередництвом компаній з Великої Британії та з Об'єднаних Арабських Еміратів.

За версією правозахисників, компанія з ОАЕ, International Golden Group, придбала зброю в українського "Укрінмашу", і далі перепродала її міністерству оборони Південного Судану. А фінансові трансакції забезпечувала британська компанія S-Profit Ltd. Саме вона отримувала гроші від уряду Південного Судану і передавала далі, по ланцюжку. Що виглядає особливо чарівно на тлі того, що Велика Британія виступала в підтримку ембарго на поставки зброї до Південного Судану.

Таким чином, Україну та компанію ОАЕ звинувачують в порушенні Угоди про торгівлю зброєю, яка передбачає відмову від продажу в регіони, де за допомогою цієї зброї може бути вчинене насильство проти людських прав. Британська компанія (в числі засновників якої нібито теж є українці) порушила і прийняте ЄС ембарго на поставки зброї до Південного Судану. До речі, саме на британській компанії – і на слабкості протидії таким ґешефтам у Великій Британії – і зосереджена головна частина розслідування.

При тому начальник відділу інвестиційного аналізу Укрінмаш Маргарита Кузнєцова в коментарі українським журналістам заявила, що "ніяких поставок в Південний Судан не було". За її словами, в 2014 році було укладено два договори - з ОАЕ і з Південним Суданом. "Але за обома договорами не було скоєно жодних поставок", - сказала Кузнєцова. Укрспецекспорт, до слова, на запит Amnesty International відповів, що зброї до Південного Судану не поставляв, але "Укрінмаш" є "незалежною комерційною структурою".

За декілька годин після того Укрінмаш опублікував копію своєї відповіді Amnesty International, в якій стверджувалось, що жодних поставок зброї за наведеними правозахисною організацією контрактами не відбувалось, оскільки компанія не отримала навіть дозволу на експорт. А самі контракти мали "попередній характер". Про цю відповідь в звіті AI чомусь немає ні слова.

При тому, можна дуже по-різному ставитись і до репутації Amnesty International, декілька розслідувань якої стосовно дотримання прав людини українськими силовиками на Донбасі викликають чимало питань. Не виключено, що і в даному випадку мали місце "слідчі помилки".

Але й українській владі не слід забувати, що з нашого боку поставки здійснював "Укрінмаш" – торгівельна "донька" Укроборонпрому. І подібні репутаційні плями можуть стати для нас істотно гіршими, ніж проблеми з британською підставною фірмою – для Британії, чи навіть негативна інформація про незалежну комерційну компанію в ОАЕ.

В будь-якому разі, ситуація вимагає ретельної перевірки. Не в останню чергу і того факту, на що були витрачені гроші, отримані від продажу зброї. Зважаючи на те, що співробітники "Укрінмашу", періодично виступають з відкритими листами, у яких інформують громадськість про сумнівні схеми за участю посередників, які й отримують основний прибуток від продажу продукції підприємства, результати перевірки – бажано, проведеної не силами "Укроборонпрому" – можуть вийти цікавими.

А загалом, в усій цій історії визирає один простий висновок, який чомусь залишився поза увагою правозахисників з Amnesty International. І полягає він в тому, що контроль за зброєю не допомагає – або слабко допомагає – уникати кривавих громадянських конфліктів в Африці.

В Руанді, приміром, під час геноциду народу тутсі їхні сусіди хуту за сто днів зуміли вбити мільйон осіб здебільшого за допомогою палиць та ножів. Що, звичайно, не відміняє необхідності стежити за тим, кому продаються наші кулемети.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme